Шановніпенсіонери – діти війни. Всі випрекрасно розумієте і бачите як наша влада «піклується» про нас-
скількимитарств ізусиль необхідно прикласти нам, щоб
вибитиу влади ті мізернікошти, які надає нам прийнятий у 2006
роціЗаконУкраїни «Про соціальний захист дітей
війни».
Дорога редакція газети «Свобода слова»! До вас із останньоюнадією звертається житель Липової Долини Молошний
О.А. Суть справи у наступному, агрофірма «Агрина-2» з міста Суми заключили з
орендодавцями договір на 5 років, закінчується він 20 серпня 2010 року.
Хотілося почати статтю зі слів, ось натрапив у газеті на статтю Миколи
Наріжного. Та насправді не натрапив, а просто чекав на цей бездумний опис
ветерана та учасника бойових дій. Мій знайомий говорить, що зараз залишилися
лише ветеринари, а справжні ветерана загинули на полях бойових дій. Та ця
розповідь не про те.
Навіть важко
почати писати щось на дану тему. Та коли чуєш усю несправедливість, про те що
відбувається, то сам собі кажеш - досить мовчати! Хотілось б розпочати
розповідь про одну «високошановану» людину в місті та районі. Саме його голос
уже багато років будить наших мешканців. Велика кількість трансформацій сталася
з ним за життя.
Днями до нашої редакції
зателефонувала вчителька вечірньої школи Валентина
Петрівна Григорович. Вона розповіла, що проживає у гуртожитку Училища
культури
з 2000 року, але такого безладу, як цього року, вона ще не бачила.
Шановні читачі! Янаведу лише декілька фразіз
великоїстатті( майже на48
сторінок) про лікувальний препарат: «Препарат
дешевий, доступний всім і ефективний, він лікує практично все. Цей
препарат,
прихований віднас радянською системою,
насправді творить чудеса.
Мене абсолютно не
цікавить і не захоплює чужа бізнесова діяльність; мене цікавить нова
газета з
такою звучною назвою як «Свобода слова». «Свобода» - це багато значить і
до
багато чого зобов’язує. Зрозуміло, що «полуничка» в виборі кандидатів на
інтерв’ю
дасть «рейтинг» і привабливість новій газеті, але його найбільше завжди
даєвідкрита позиція, але …