Під час того, як Володимир Литвин був у відпустці і агітував за себе, як кандидата в Президенти України, я звернула особливу увагу  на чергове засідання Верховної Ради, що транслюється на телеканалі «Рада». Засідання Верховної Ради відкривав перший заступник Голови ВР  Олександр Лавринович.  Після проведення реєстрації  він спокійно , без ніяких емоцій оголосив: « В залі зареєстровано 425 народних депутатів», при цьому розумний телеоператор, напевно,  навмисно для телеглядачів, показав напівпустий сесійний зал. І далі, ніби нічого не сталося, без найменшого докору сумління, без усякого сорому, напівпуста Верховна Рада продовжувала свою роботу. І таку картину - напівпустий зал засідань ВР постійно бачать  керівництво Ради і всі депутати,  і ніхто ніколи не зреагував на це – ні оранжеві, ні біло-блакитні, ні представники інших фракцій.

       І така ж картина  повторилася   19.01.2010 року - в перший день засідання Верховної Ради після проведення першого туру голосування за президентське крісло. Спікер В.Литвин під час реєстрації  депутатів глянувши  на пустий зал, показаний телеоператором, констатував, усміхнувшись, що  зареєструвалось 407 народних депутатів і  без будь-якого докору совісті  продовжував засідання Верховної Ради, причому багато рішень приймалось більше 350-ма голосами неіснуючих народних депутатів   

  Кожний раз в напівпустому залі керівництво Ради і депутати створюють видимість роботи, проявляють «бурхливу» діяльність – щось обговорюють, приймають, голосують – але ж ми всі розуміємо, що це лише імітація роботи, безрезультативне проїдання народних  коштів,  дармове грабування народної казни через ті пільги, які без згоди народу депутати самі собі надали.

               Тоді, чому ж хоч би один із 450 народних депутатів не сказав « Та що ж ми робимо, чому ми так робимо,  чому так безсоромно відносимось до своїх депутатських обов’язків ?»  Та тому, що такий порядок речей  ВСІХ ДЕПУТАТІВ  влаштовує, такий регламент роботи, такий розпорядок дня.

               Який же коефіцієнт корисної дії такої Верховної Ради, яка користь від такого голосування, коли депутат, ніби шахіст на сеансі одночасної гри, на багатьох дошках, бігає від табло до табло, натискаючи пусті кнопки і таке дійство продовжується із дня в день, із місяця в місяць, із року в рік при різних Головах Верховної Ради і їх заступниках.

               Невже ми не розуміємо, що одна брехня при реєстрації, потім породжує іншу брехню при голосуванні, що таке відношення депутатів до своїх обов’язків нічого хорошого і ніколи нам, громадянам, не дасть. Бо так народжуються і множаться лише віртуальні , зарані  закулісно узгоджені декількома клановими особами, лише  лобійовані кимось закони.

                 Я вже не кажу про юридичну зрілість, грамотність і професіоналізм депутатів – синків, братів, сватів, кумів, особистих секретарок і водіїв, а також і самих олігархів, для яких депутатський мандат – ширма для ухилення від відповідальності, в тому числі і кримінальної.

                 Свого часу, коли цього року  в Гадяч приїздив Голова Верховної Ради Володимир Литвин, я запитала, чому до цього часу не введуть у Верховній Раді  голосування  особистим натисканням кнопок? Він відповів, що така система є, але він не в змозі її впровадити через відсутність бажання цього у більшості депутатів.

          Але після проведеного першого туру виборів за президентське крісло, стає очевидним, що і Литвин не бажає наведення порядку як в країні, так і в Верховній Раді. Бо коли народ України, який має добру пам’ять , не підтримав «Час Литвина», Володимир Михайлович, забувши що його фракція входить в нинішню правлячу коаліцію, різко змінив  свою поведінку-його фракція навіть не підтримала внесення на розгляд Верховної Ради  питання про  заборону голосування дома без поважних причин і реєстрацію виборців на дільниці в день голосування. Оце так він «підтримав» наведення порядку і усунення  фальсифікації під час виборів, по принципу - раз ти, народ, за мене не проголосував , так і я тобі віддячу тією ж монетою. Так само «підтримали» це питання і комуністи та регіонали. Про яку чесність і порядність наших лідерів можна говорити -перемога любою ціною, для досягнення перемоги можливі любі засоби .

      Необхідно відмітити , що  під час проведення агітаційної компанії і наша інтелігенція і наші журналісти на багатьох телеканалах не проявляли справжньої принциповості в висвітленні багатьох питань життя світової спільноти, питань , які б налаштовували народ на позитив, на об’єднання сходу і заходу в вирішенні як політичних так і соціальних   питань, покращення життя нашого суспільства, не показували шляхи досягнення позитивних результатів діяльності влади в інших країнах. Замість цього, на всіх каналах, як під копірку, нам щоденно виливали  порції бруду одних на інших, окрім брудної критики і солодких пустопорожніх обіцянок, нам конкретно нічого не обіцяли. Таких конкретних речей, як податок на багатство, декларація на видатки, доплата за вкрадене під час ваучерної приватизації  все національне багатство України, зарплата  хоча б на половинному рівні від європейської, обов’язкова , щорічна виплата дивідендів по пустопорожніх  ваучерах, обов’язкове  голосування в Верховній Раді лише власними пальцями ніхто не обговорював ні з журналістів, ні з претендентів.

 Отже , стає зрозумілим, що при нинішньому стані речей у Верховній Раді всім вигідно ходити на засідання коли захочеш , можна місяцями не відвідувати засідання, а ходити лише тоді, коли вирішуються лобістські, особисті бізнесові справи, вирішуються свої справи за рахунок часу, який депутатам надав народ для вирішення державних народних інтересів. Недарма ж більшість народних депутатів після обрання їх у Верховну Раду стали мільйонерами і навіть мільярдерами.

        Щось ніхто з журналістів ніколи не  довів до народу, що Польща, яка на старті переходу  до ринкових відносин, мала значно гірші економічні показники і менший ВВП на  за душу населення  за цей же період , що прожили і ми , значно випередила нас  по рівню ВВП на душу населення лише по одній важливій причині-  там 80% ВВП у кишенях населення, а 20%- у багатих людей, а в нас 80% - у 50 сімей мільйонерів і  олігархів а20%-у 46 мільйонів трударів- жебраків. 9 січня не наш, а російський перший канал повідомив  ,що в Швейцарії мільйонера, який перевищив швидкість і порушив правила дорожнього руху, оштрафували на 310 тисяч доларів, враховуючи його статки. Чи зможе коли – небудь  наша Верховна Рада прийняти такі закони, які б враховували  податки і штрафи з урахуванням диференціації статків. В Англії внук королеви спав під мостом, щоб привернути увагу суспільства до бездомних . Чи допускаєте ви, щоб у нас щось подібне зміг зробити  син Ющенка , Януковича і інших багатіїв. У наших можновладців зовсім  інші світоглядні поняття моралі, кардинально відмінні  від світогляду і моралі європейських політиків. 30 грудня 2009 року представник БЮТ Андрій Павловський по  національному радіо повідомив,що Ахметов купив за 2 млрд .доларів шахти в  Америці, а канал Інтер на день шахтаря, після показу на день раніше помпезного відкриття  стадіону  в Донецьку, показував майже на протязі години безпросвітне життя шахтарів - їх обідраний одяг, безгрошів’я, скарги на  працю без виплат  зарплати, відсутність охорони праці, відсутність  перспективи в роботі і житті. Чи  поцікавився хто з  депутатів, які умови праці і оплата шахтарського труда  в Америці в порівнянні з нашими і чи знають про це наші шахтарі? Можливо і знають та мовчать, боячись бути  викинутими  з роботи і тупо голосують за обіцяльника.

       На передачі Савіка Шустера 19.01. 2010 року показали, як бувший Президент Америки Клінтон грузив ящики з гуманітарною допомогою  для потерпілого від землетрусу населення Гаїті, чи в нас хоча б у сні хто допускає щось подібне ? Скажіть , де, в якій країні нинішній Президент , який програв  чергові президентські вибори, закликав своїх виборців  не голосувати ні за кого, або  подібні заклики виголошували і інші претенденти на президентське крісло , що програли.    Подивіться на позицію Тігіпка після першого туру президентських виборів-« я почекаю до другого туру виборів», тобто хто виграє , до того і прихилюся, з тим і буду торгуватися. Безпрограшна позиція - але тут європейським напрямком вибору України і не пахне. Виникає питання, чи проголосував би так народ за Тігіпка, якби знав, що по  інформації газети « Інформаційний бюлетень № 35(491) за 24-30 липня 2002 року , що  група «Приватбанку», головою правління якої він був , на протязі 1995- 1996 років у Сімферопольському відділенні АКБ «відмила» коштів на суму 1,5 трильйона карбованців, у Дніпропетровському відділенні – на суму понад 25 млрд.крб., що щоденний грошовий обіг АКБ «Приватбанк» на той час  50-60 млрд. крб. і це кошти, які не були пов’язані ні з виробництвом, ні з торгівлею, що на протязі 1993-2001 років Тігіпко разом з дружиною та іншими юридичними особами створили цілу мережу пов’язаних між собою комерційних структур, страхових компаній і внесли великі суми  коштів готівкою, як частку статутного капіталу. І за цю  «діяльність» Тігіпка  Кучма в 1997 році призначив його віце-прем’ер-міністром,  а потім і міністром економіки у 1999 році. Можливо , знаючи такі дані, український народ не « клюнув» би на солодкі  обіцянки і віддав би більше голосів за нові обличчя, такі як Гриценко, якому на всіх передвиборчих виступах і шоу народ віддавав перевагу. Подивіться на поведінку  Яценюка після першого туру виборів - раз сам не переміг , то не буду сам і закликаю всіх не  голосувати  за  жодного кандидата в Президенти – невже  це європейський  підхід, це чітке виявлення українського менталітету: де два українці - там три гетьмани. Цей заклик Яценюка  показує «справжнє» лице українського політика. Дії Тігіпка і Яценюка після першого туру показують , що в їх основі лежать особисті амбіції, які не мають нічого,щоб працювало на інтереси народу України. Але це лише їх особисті дії, які не  збігаються з діями, думками і інтересами їхніх виборців.

       Російські телеканали приводять  такі дані , що в цей всесвітній кризовий  період Китай прирощує виробництво, він обігнав Америку і зайняв перше місце в світі по випуску автомобілів, дешевий китайський металопрокат витіснив у світі інших виробників, що мільйонера, який випустив неякісне дитяче харчування, що привело до масового захворювання дітей, розстріляли. А 12 січня  2010 року перший російський канал навів такі дані:  « за  последние 5 лет в Китае  казнено 2 тысячи проворовавшихся чиновников». Чи не тому Китай  досяг таких темпів виробництва, що там  згідно їхніх законів над кожним  злодієм, крадієм державного майна, хабарником, неплатником  податків постійно висить державний «Дамоклов меч» провасуддя. Звичайно, ми європейська держава, у нас відмінена  смертна кара, але через відсутність будь- якого покарання , через продажність суддів і правоохоронних органів, через невизнання і попирання  товстосумами всіх законів, через рабську покору, через неорганізованість і  згуртованість народу, у нашій державі, у нашій владі суцільний  бардак, корупція, яка пронизує всю державну машину, всю владну  вертикаль. І в цьому основна «заслуга» нашої  беззубої, сліпої і глухої інтелігенції і  ЗМІ. Кожний зарився в свою норку і живе по принципу «моя хата скраю».І все це тому, що з нашої мовчазної згоди ми  створили собі  таку  «законодавчу» , «активну», «кнопкодавчу» Верховну Раду.

 Шановні громадяни!  Хіба Вам не набридли нахабно і відкрито демонстровані на всю Україну диригентські  помахи рукою народного депутата , а точніше , виконавця волі олігархів , пана Чечетова?  Хіба не зрозуміло, що всі ці помахи рукою на протязі днів, місяців і років ідуть не від розуму Чечетова, а раніше заплановані ляльководами, або точніше, депутатоводами кланів. Виникає питання, якщо пан Чечетов диригує депутатами цілий день, то виходить , що він зарані отримує  вказівки на весь денний регламент  голосування.  Тоді для чого ж сидять цілими днями решта кнопкодавів -  депутатів, для чого ми їх обирали , чому ми такі дурні, що платимо цим всім депутатам гроші? Чи для того, щоб вони думали головами, чи для того, щоб хизуючись вартістю свого одягу, користуватись всіма захмарними пільгами і протирати депутатські крісла іншою частиною свого тіла.

                Отже, доки ж можна дивитись на цей безлад, на це грубе елементарне порушення Конституції, Законів, прав і свобод громадян, на цю найвідвертішу фальсифікацію , з якої починається брехня і ця брехня потім лягає на весь устрій життя нашого народу.

                Кожного дня наш Президент і всі претенденти на Президентське крісло розповідали нам про високоморальні нібито правильні речі, всі обіцяють захмарне, красиве , райське життя, але ми всі прекрасно розуміємо, що все це пустопорожня балаканина. А один із претендентів навіть відверто сказав, що він іде в Президенти, щоб заробити  БАБЛО – і тільки ці слова  народ признає.

               А про те, щоб навести  порядок реєстрації і голосування в Верховній Раді кожному депутату особисто, ні один із претендентів не сказав про це  елементарне поняття. Виникає питання – чи в наших претендентів на Президентське крісло бракує свідомості (про що важко повірити), чи вони навмисно замовчують цей бардак.                                                                           

                 Виникає питання до нашої незаангажованої демократичної інтелігенції, до наших непродажних представників ЗМІ,  сподіваючись, що вони ще збереглись у нашій країні, до нашої військової  еліти – невже у нас немає ніяких шляхів для розв’язування цієї простої і корінної проблеми -  заставити законним шляхом кожного депутата голосувати особисто?

                 Українська демократична  інтелігенція  може об’єднатись, організуватись, написати звернення до вищих органів влади з вимогою  вирішити цю проблему і якщо це не допоможе,  зініціювати  і зібрати  всеукраїнський конгрес,  референдум, круглий стіл через підписи громадян і вирішити це  першочергове питання, від якого корінним образом залежить життя і доля нашої країни.

                   Не будьте сліпими і глухими, і якщо і на це не здатні, то , можливо, хоч хтось організує нашу студентську молодь, як локомотив прогресивних змін, яка зуміє  примусити владу вирішити це доленосне питання.

                Невже не зрозуміло, що всі люди нашої країни, під якими б стягами вони не знаходились, хочуть кращого життя, всі вони  в єдності на кращі зміни,  зате більшість агітаторів , членів штабів, керівників осередків різних партій  в селах , районних та обласних центрах в основному працюють не з ідейних міркувань, а лише за гроші, бо якби в нас люди жили так як на заході, то ніхто  не схотів би стояти в палатках, на мітингах, на зборах і тоді б всі партії розсипались  і лопнули б як мильний пузир.

               В нинішній ситуації , коли нас обікрали як в майні так і в зарплаті та пенсії, голодним народом легко маніпулювати  і бідному народові  важче висунути  вожаків для відстоювання своїх прав і свобод.

              Складається враження після першого туру Президентських виборів, що кандидатура Тимошенко являється більш переконливою і зрозумілою  для народу і що лише вона може втілити в життя надії і прагнення українського народу.

                  Об’єктивний хід історії учить, що суспільство накопичує свої сили і розвивається завжди від гіршої до кращої формації, кожного разу змітаючи зі свого шляху всі надбудови , що гальмують розвиток суспільства.

                        З повагою до Вас                                     Світлана Гейко

            21 січня 2009 р.                               м.Гадяч  Полтавської області