Знаю, що після цієї статті, мене будуть гудити люди, які вже звикли
тихо-мирно конати по крайнім хаткам.
Прикро, та всього не опишеш на
шпальтах газет! Хочу сказати лише одне, що
шкода дітей і онуків.
Між Лохвицею і Гадячем жили і живемо на урановій плиті. Було більш-менш
спокійно , та ось, з’явилися нафтові і газові свердловини на нашій (і не нашій)
землі. Вже є свердловини гарячої води. А це говорить про те, що добурили до
пласту уранової руди.
Планується видобуток сланцевого газу на Полтавщині, що принесе біду
селянам. Не дай Бог, видобувати іще і уран відкритим способом тут. Куди тоді
нам? Прикро, але багато хто говорить, що воно до цього і йде.
Технології такі, що уран розвіяли навкруги свердловин, а потім в водоносні
шари землі потрапила радіоактивна вода.
Шахтні колодязі по селах небезпечні. Окрім нітратів від великотоварників у
воді є тяжкі метали, тобто отрута. До
речі, сміттєзвалище – це квіточки новітньої руїни.
Прошу, державних екологів, через газету, спростувати мої твердження.
Послухати б іще великошановних науковців.
Моє… «глибоке буріння» з цього питання, дає право селянам на статус
чорнобильців.
9 лютого 2007 року в обласній газеті «Полтавська думка» № 6 (639)
оприлюднив свою статтю: - «Чекаємо катастрофи! Куди цієї весни попливе отрута?»
Тоді ніхто з гадяцьких керівників не перехрестився. Та й за частими
закордонними відпочинками немає коли їм це й робити.
8 червня 2007 року «Полтавська Думка» № 22 (655) опублікувала мою статтю :
- «А наші правителі ляпають язиками про Європу».
В газеті «Зоря Полтавщини» 13.06.2007 року розвивав тему в статті: - «А
річка Грунь тихо помирає»
6 березня 2008 року в газеті «Полтавська думка» оприлюднив статтю: «Куди в
Гадячі витратили 300 тисяч гривень»
Гадяцькій владі держава виділила 300 тисяч гривень на вирішення екологічних
проблем. Гроші зникли, а екологічні
проблеми залишилися. Відповіді немає. Врешті-решт прокуратура повинна звертати
увагу на екологію в районі.
Прогнози науковців не втішні, ми все ближче і ближче до колапсу. Амбітність наших керівників вражаюча.
Вони знову і знову тішать себе ілюзіями: мовляв не все у нас і погано, ми
рухаємося вперед. А рух той, як у черепахи.
Тепер в кінці лютого 2011 року, за моїм наполяганням, в Хітці з Полтави
нарешті інкогніто прибула екологічна
комісія, повторно. Порушників екології легенько покарали, мов знай наших, а
Крата не бійся. Виписали приписи. У Хітцях у шахтних колодязях голова комісії якісної води не знайшла, а 90% здоров’я
залежить від якості води. З’ясували, що районне сміттєзвалище твердих побутових
відходів не має металевого паркану з 1986 року, переповнене давним-давно,
знаходиться в водно-болотних угіддях (Поряд заповідник «Зозуленцеві Луки»).
Природно – це так! Саме туди засипали і засипають отруйне сміття, трупи тварин,
дуст, хлорофос, пестициди, ртутні лампи і т. д.
Потім отрута потрапляє в водяні шари землі та шахтні колодязі і новітні
міні-свердловини до 20 метрів, а можливо і глибше.
На сьогодні сміття залягає вже на глибині 4,5 метри, тобто у воді – в річці
Грунь, при цьому конкретно. Далі невиліковні хвороби Маргелона – населення
входить в штопор.
Безглуздя – по дворах, де вже є міні-свердловини, непутящі господарі влаштовують
злив каналізації в занехаяні шахтні колодязі.
Говорив на цю тему з різними екологами. Вони не розуміють ситуації, гірше
того – вдають, що у нас все гаразд із екологією в районі.
Голова міськради Тетяна Савченко на моє запитання : - «Коли сміттєзвалище
між селами Хітці і Броварки буде ліквідовано?» - Відповіла: - «Блискучий план був та до влади прийшли
регіонали і тепер сміттєзвалище буде там де є іще 5 років». Кому вірити?
Крім того, по берегах річок залишаються ферми, склади отрутохімікатів в аварійному
стані і все без охорони. Про що тепер думає читач і прокурор? А я думаю про те,
як за рахунок порушників екології (нафтогазовидобувних компаній) знизити ціну
на природній газ для нашого населення і забезпечити селян якісною водою.
Сьогодні найкращий варіант – це кювет води в кожному селі.
Цінуймо своє здоров’я і не робимо зла своїм нащадкам.
Микола Крат
|