Четверо учениць Гадяцької школи-інтернату, 20 січня, десь о пів на восьму вечора переходили центральну дорогу. Двоє дівчат встигли перейти , а от двох інших спіткала біда – їх збив автомобіль. У вечері правоохоронні органи повідомили, що за кермом автомобіля нібито був чоловік Гадяцької судді Анатолій Харлан. Збивши неповнолітніх, водій з місця пригоди втік, але не врахував одного : в наслідок наїзду на пішоходів, від його автівки відірвалися номерні знаки за якими й було знайдено винуватця. Працює чоловік судді  механіком Гадяцької філії «Полтаваобленерго».  

Після цього випадку дівчата потрапили до лікарні в край тяжкому стані. Справу по даному випадку розглядають досить повільно. Громада дуже не задоволена тим, як відреагували на цей випадок правоохоронні органи. Батько ж постраждалої – не витримав і ось що сталося;

Два тижні тому спілкувалася із життєрадісним батьком Інни Бондар, що потрапила в аварію. Батько з посмішкою на вустах розповідав про те, що його дитина з кожним днем все краще і краще себе почуває.

22 березня,  дізнаюся від знайомого, що батько вчинив самогубство. Не повірила. Подумала, що це якась вигадка, або із кимсь  спутали. Швидко телефоную до батька – абонент не доступний. Телефоную до знайомого лікаря і він нажаль підтверджує цю страшну звістку.

Наступного дня до мене телефонують із села Римарівни Гадяцького району Полтавської області  де проживає ця родина і розповідають про те, що батько повісився через те, що на нього тиснув чоловік судді Харлан разом із своїм товаришем Ребриком. Відбувалося це нібито у місцевому барі родини Геращинків. Після цього інциденту, батько пішов додому і у вечері повісився у власному сараї.  Коли дружина знайшла свого чоловіка вже мертвим, прикутій до ліжка дитині, яка днями вийшла з коми,  вирішила нічого не говорити. Вранці дитину перевезли із їхнього помешкання до прабабусі. Батька поховали потайки від дитини. Інна ще й досі не знає, що її батько, як пояснила їй мати,  поїхав у відрядження до Полтави  назавжди.

У телефонному режимі Ребрик говорить, що його скоріше за все із с кимсь  спутали і тиснути він на батька дівчинки не міг бо той його родич, а з Харланом після цього випадку не зустрічався і вже не товаришує.

Журналістів які поїхали до  бару що у с. Римарівка де нібито цього вечора відбулася сварка, підозріло  переконують у тому, що нічого подібного не бачили і не чули.

Один із односельців дав телефон найкращого друга батька Інни Бондар  і ось, що він розповідає: (запис телефонної розмови , мовою оригінала (не відкоректована) .

-         Доброго дня, я вибачаюся, Вас турбує головний редактор газети «Свобода слова» Ірма Крат. Розкажіть, будь-ласка, все, що вам розповідав перед самогубством Євгеній

-         Я все розкажу, але пообіщайте мені, шо ні фамілії ні імені ніде не будете писать, мені ще у цьому селі жити

-         Добре, згідно закону, я маю право, в якості вашої безпеки не розголошувати вашого прізвища  та імені

        Харлан чуть-лі не каждий день до нього звонив, якісь там документи позабирав, не    вертає. Вобщім снімки, каже шо забрав слідчий і не повертає. Но я вам скажу шо слідчий такого права в принципі немає, він должен сам слідчий, якшо таке пішло, приїхать до них і взять ці документи для слецтвія . Із цими документами нада їхать в апеляційний центр, а він їх не вертає, начинає отмазуваця. Женя ходив сам. Сам в собі. Ми цього від нього канешно не ожидали. Ми думали  шо Інна пішла на поправку то должно буть би все харашо.  Шо він із тим Харланом? Він так до кінця мені і не дорозказував - не вспів. Вобщім ото таке.

Тож в барі, чи де вони із ним зустрілися, він йому  погрожував, чи що там відбулося?

-         Коли?

-         Перед тим як вчинив самогубство

-         Ну я чув це від людей, ну точно я не знаю. Женя мені це не казав. Шось від людей чули. Шо він; « Та  я того Женю, та я його цей», шо він не хоче там підписувать.. Вобщім хтозна шо там. Оце я чув. А шо іменно…  

-         Говорять, що у барі у них виник конфлікт, що Харлан сказав, що його по судам затягає

-         Ну як. Лічно йому, він не казав. Він просто у барі був. Він начинав… Чого він на нього злий був такий? Бо Женя не хотів підписувати документи, шоб він, тіпа Харлан, виплачував в дальнейшому помаленьку, помагатиме, а він написав отказ. Чи як там. Ну вопщім ви в курсі, я ж не цей, як воно там називається

-         Що немає до нього ніяких претензій?

-         Да шо він не має до нього ніяких претензій. Він їм всього навсього дав 11 тисяч гривень. Шо це таке? Як вони тільки в реанімації в больниці , як у них тільки около 30 тисяч пішло, тільки по чекам. Це я їм сказав шоб вони собірали чеки. Всього навсього. Це тільки по чекам! А кроме чеків скільки? А скільки чеків Женя забував в аптеках? Скільки всього? Тоді начав росказувать Харлан шо;  «Тобі он люди помогли». Яке він вобще  має відношення до тих грошей які люди помогли. Ото йому дав 11 тисяч. Квартиру ту забрав, хотя він знав шо Женя в якому состоянії, шо  їм немає де ні їсти зварить, ні переночувать.

-         Що означає  забрав? Просто не захотів  платити за  квартиру?

-         Ні він сказав вибирайтеся, шо квартира продається, чи ще шось там. Вобщім не знаю, шо він там точно казав?

-         А квартира кому належить? Йому? ( мова йде про квартиру в якій проживали батьки постраждалої доки донька перебувала в обласній лікарні. )

-         Ні не йому, його родичам, чи жінчиним родичам, щось отаке. Я точно, конкретно, не знаю. Ну він їм ту квартиру давав. Коли Інну перевили у Полтаву  я йому позвонив; «мол так і так,  у тебе ж там більше зв’язків, найди їм квартиру».  А потом же ш, як Женя не захотів підписать оту бумажку шо він ніяких претензій немає, він його просто напросто висилив.  

-         А Ребрик, йому  погрожував, чи що там взагалі відбувалося?

-         Який Ребрик?

-         Селом ходять розмови, що  Харлан удвох із Ребриком нібито тиснули на Євгена  

-         Ні, я такого не чув. Ні, Ребрик там ніпричом. Ребрик там  вобще не приділах.  В у сьому там винний тільки Харлан.  І біга шось розказує. Всьоравно він їзде п’яний. Ось недавно, тоже він, я не бачив но казали, знову потрапив в ДТП. Він розбив, чи батькову машину, чи я не знаю  Вопщім обратно він попав. Когось там зачепив. Він їздить п’яний. Він ї’зде не боїться,  бо все йому можна все йому позволено . Ну впринципі по Женинім  словом. Просто по Женіним словам,  він просто-напросто  морально достав.

-         А ви хто для нього будете ? Ви його найкращий друг?

-         Я його дуже хороший друг  

-         Мені сказали, що він лише вам усе розказував, навіть дружині нічого не говорив

-         Ну да. Жінка стерла номер телефона Харлана шоб він до нього не звонив. Він до мене позвонив, шоб я йому знову дав номер, якби ж я знав шо таке буде

-         А особисто вам він ніколи не говорив, що покінчить життя самогубством ? Не було такої фрази?

-         Ні, він конкретно не казав. Таке шось, ну як, тіпа в шутку шось було,  ну цьому не придавали значення. Ну як, -  він любив пошутить. Їхали ми там на Полтаву він каже: «мене точно на Топольки скоро одвезуть». І последне,  як з’їздив, я його взяв на Полтаву, купили з ним Інні акваріум, я ще на суботу пообіщав його йому установить. Договорились у неділю поїхати на базар для Інни купить рибок, ну заспокійливе, кажуть шоб Інна дивилася. Знаю перед цим днем  він ще з братом договорився поїхати на рибалку.  

-         А дружина  його, що Вам говорить ?

-         Харлан тепер до неї звоне, чи звонив, а вона не хоче трупки брать. Звонив до мене питав : « Як Света? Шо до чого ? Шоб хоч не подумали на мене!».

                                                          (запис із диктофону, мовою оригінала (не коректована )