Установи,
лікарня, магазини, аптеки нашого міста причепурилися. Східці і підходи до них
викладені білою красивою плиткою.На неї
приємно глянути. Але спробуйте взимку дістатися дверей, ідучи цією ковзанкою.Господаріпопередили відвідувачів, що східці слизькі. Такі надписи майорять по
всьому місту. А що ж далі? Якпроповзти ті метр – два – три?Перила відсутні,навіть сніг на плитці не завжди зметений.Неодноразовоспостерігала, як люди похилого віку стояли в розпачі і проходили, не
заходячімагазину. Така ж ситуація і біля «Приватбанку».Щоб дістатися банкомату, потрібнотриматись за когось,аби піднятися східцями. Звичайно, якщо цей
«хтось»виявить бажання подати руку.
Аналогічна ситуація і в районній лікарнібіля центрального корпусу. Ну добре, там хоч травматологія поруч.
Прогрес з нами пожартувавдосить злим
чином.Модними стали поручні з металу.
Вони дуже гарні, але літом. Взимку перила покриваються льодом,їх не можна навіть торкнутися, а не те, щоб
триматисяза них. Разом з тим можна
навести приклади установ, де піклуються про своїх відвідувачів. Це«Полтава - банк»,міська дитяча консультація і багато інших.
Тамця проблема вирішена. Адже мабуть не
всі керівники знають, що у випадку отримання травмипоруч з установою чи магазином з вини не
облаштованого підходуза лікування
платить господар магазину чи адміністрація закладу.