У Євгенія Гончарова під одним крилом - 70% акцій, під іншим – пригрів не одну сотню родин Каталог статей - Офіційний сайт газети «Свобода Слова» місто Гадяч, Полтавщина. Гадяч - 2010
Свобода Слова

Каталог статей
Форма входу

Категорії розділу
Основні статті
Чутки міста та району
Листи до редакції
Кримінал
Народжуваність
Пейджепінг

Міні-чат
 
200


Праздники сегодня

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вітаю Вас, Відвідувач · RSS 08.12.2016, 05.56.18

Головна » Статті » Основні статті

У Євгенія Гончарова під одним крилом - 70% акцій, під іншим – пригрів не одну сотню родин

Вже давно хотілося побувати у гостях на виробництві заводу «Горизонт». І от завдяки голові адміністрації Володимиру Беседі – здійснилося. На його порозі зустрів нас багаторічний керівник Євгеній Іванович Гончаров. Подивитися на те, чим, на сьогодні, займається підприємство виявили бажання усі журналісти району.  Спочатку голова правління показав гостям вироби із металу, а це і залізні чудові лавки, урни для сміття, металеві двері, ритуальні огорожі для цвинтаря, підставки під квіти, мангали, залізні вироби для обробітку землі. До речі, один із таких виробів був зроблений завдяки інтелекту Володимира Беседи, адже саме він під час облаштування Зеленого гаю, вніс свою пропозицію щодо самостійного виготовлення знаряддя праці для прибирання всіляких бур’янів.  Побачивши,  гарну урну та залізну лавку, голова райради Анатолій Цимбал відразу вніс свою пропозицію придбати, все це, для районної ради. На його думку в дворі адміністрації повинна стояти лава на якій сидітимуть і куритимуть їхні працівники, та урна яка своїм виглядом прикрашатиме двір. На репліку «..не купуйте урну бо вкрадуть…», - Анатолій Григорович тихенько відповів…-  «…нічого, купимо ще одну..».  

Як пояснює Євгеній Гончаров, раніше завод займався, виключно, лише виробництвом вентиляторів, та на початку 2009 року криза примусила робити із металу все що вони вміють, щоб не збанкротувати. Досить оперативно запрацювали у сфері послуг, від яких, через брак часу, - категорично відмовлялися.  Після огляду виставки, ми відразу попрямували на саме підприємство, де виготовляють вентилятори. Робота, що пов’язана із металом доволі не легка, але розумієш, що її робити комусь потрібно. На одному станкові ріжуть метал, на іншому гнуть, на третьому вальцюють, на четвертому ... Дивимося, хтось красить без маски, дихати нічим, інший сваркою сварить, що після 5 –ти хвилин такої екскурсії обертом йде голова і відразу розумієш, що саме ці люди і заробляють  копійки, щоб прогодувати свої сім’ї, кров’ю та потом.

Познайомившись із виробництвом, на якому дійсно стало жаль людей, що там працюють, ми відвідали їхню окремо виділену будівлю для переодягання та обіду. Зокрема руки помити є де, та от тільки перед чим? - Важко сказати, бо у одних є, що з дому взяти поїсти, а декому соромно й витягувати із торбинки те, що взяв із собою, бо усі гроші йдуть на погашення кредиту, тому доводиться перебиватися, або чаєм, або висловом «та щось не має апетиту». Все це написано зі слів робітників.

На моє запитання, чи готують для цих людей обіди, директор заводу пояснив, що фінансово не має такої можливості. Після почутої відповіді, я висловила свою думку, що це не досить справедливо по відношенню до цих людей, і хоч  якийсь «легенький» обід, людям обов’язково потрібно давати. Цю пропозицію Євгеній Іванович прийняв до уваги, але чи зможе він її втілити в життя, поки що не відомо.

Познайомившись із виробництвом, далі  нас запросили на коротку прес-конференцію до директорського кабінету. Зокрема, голова правління зауважив, що це вперше за час його керівництва, голова адміністрації, у робочому візиті, цікавиться роботою ЗАТ «Горизонт». Також він звернув увагу на те, що з часом завод перепрофілюється, але на всі ці заплановані ідеї потрібна чимала сума коштів.

Ось деякі із моїх запитань, які були задані на прохання працівників заводу :

Кореспондент: Скажіть будь-ласка, кому саме, належить мережа магазинів, та  завод по виробництву вентиляторів?

Гончаров: Звісно акціонерам, як працюють, і тим людям які вже давно не працюють у нас.

Кореспондент: Що отримують від вашого прибутку ті, хто вже давно не працює?

Гончаров: Нічого. У них є акції!

Кореспондент: Скільки коштує одна акція, і по скільки приблизно акцій людина тримає на руках ?

Гончаров: Раніше акції коштували  трішки менше, а зараз десь 3,50 грн. за одну. У декого, є і по сто акцій.

Кореспондент: Тобто виходить, що один працівник має акції, які коштують не більше 350 гривень. Що ж тоді  за ці гроші може вона придбати? Приміром, моя хрещена матір, що працювала на цегельному заводові у Лохвиці отримала за свої акції, аж 5000 доларів. Цікаво, а скільки ж тоді особисто вам належить акцій?

Гончаров: Десь близько 70 відсотків.

Кореспондент: Особисто я  подала б на вас до суду. На мою думку, це не справедливо по відношенню до інших працівників. Чому у вас 70 відсотків? На яких таких умовах?  

Гончаров: Я просто розвиваюся!

Кореспондент: Але ж виходить, що ви розвиваєтесь для себе! Бо левова частина акцій у вас, які ви за безцінь скупили! Це не справедливо!

Гончаров: Якщо є бажання то колись виділимо час і, я на цю тему з вами проведу дискусію.

Після цих слів, на бік керівника заводу, відразу став голова райради Анатолій Цимбал і сказав, що «Це добре, що ваш магазин називається «Молоток», думаю що він вам знадобиться…». Дуже хотілося сказати Цимбалу у відповідь, що його таки садистські замашки по відношенню до жінок, ще й досі не покинули, та залишила цей вислів для наступної статті. .  

Після короткої прес-конференції, нас запросили відвідати магазин «Молоток» в якому дійсно дуже комфортно і можна придбати  все, що заманеться для будівництва.

Підбивши підсумок, хочу сказати, що з одного боку несправедливо, що у директора, аж 70 відсотків акцій і все це, по великому рахунку належить йому, та з іншого боку усвідомлюєш, що саме завдяки пану Гончарову працює завод та процвітають найкращі продуктові магазини в районі «Гадячанка», «Горизонт», «Гастрономчик» та «Молоток». Хто знає, можливо якби це був інший керівник, то вкравши останнє, ще в ті часи,  він залишив би людей не лише б без акцій, а й без роботи за рахунок, якої живе не одна сотня родин, яка, до речі,  у постійному режимі гріється під крилом у Гончарова.   

Ірма Крат


Категорія: Основні статті | Додав: AdminoV (07.07.2010)
Переглядів: 364 | Коментарі: 1 | Теги: завод «Горизонт»
Всього коментарів: 1
1  
Та які там 70 акцій, я знаю що усі 100

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]


Экспресс аудит  2010-2016 рік.