Павло Сіренко, Володимир Федоренко, Микола  Киричко  обладнали Шепеля джерело. Вода в ньому незвичайна, не дуже холодна,  за смаком нагадує  щойно зібраний  березовий сік.

Так ви до Шепелихи? - питає жінка в магазині, коли я приїхала до Сваток і зайшла розпитати дорогу.  - Гарна вода. У нас он баба вмирала, то просила перед смертю, щоб принесли з Шепелихи води.

Криничка розташована неподалік від села в лісі понад старим шляхом  праворуч, через дорогу - річка Грунь. До джерела підходять три товариша, починають згадувати.

-           Ми сиділи на моєму дні народженні. А тут  розбалакались про  брата  Федоренка, що в Полтаві живе.   Він писав, що в гості приїде і нічого не хоче, а лише б напитися води з Шепелихи.  От ми і вирішили його  поновити, - розповідає  69 річний Павло Сіренко.  Я тут родився, тут живу. З дитинства тут воду брав. А оце родичі з Москви  і Маріуполя приїздили. Так з собою  води набрали.

-            Тут колись була дорога  на Синівку,  що на Сумщині. До 80 років минулого сторіччя існувала. Поруч річка Грунь,  природа первозданна.  Вода ця тут  споконвіку. Напувала криничка подорожніх. На цьому місці колись давно  жив одноосібник Шепель. Кажуть, того і назва така, - розповідає, всаджуючись на лавку 74 річний  Володимир Федоренко. -Оце якраз на Петра і Павла зробили. Ми її почистили, зруб поставили, лавочки, зробили, злив. Місце розчистили, а каштан залишили, хай росте над криничкою.

-  Світлана з Павлограда  приїжджала. У неї прищі якісь були,  не раз спеціально вмивалась цією  водою, то за тиждень і пройшли, - розповідає Валентина рідна донька Сіренка. - Та й у чайнику видно. Як закип’ятиш, то вода чиста, ніякого осаду немає. Увечері, після роботи, йдуть з бідонами, ціла вервечка йде.

-           Ми, ще ось попросимо отця Леоніда, нехай посвятить. Він сам сватківський, не відмовить,-  в голос про свої плани розповідає  70 річний Микола Киричко.

-          Було, що й їсти нічого - було. Так ми  бігали туди - напивалися, і весь день здоровими були. Пам’ятаю, що кожного дня  мимо двору  Володимир Гордеєвич ходив, навіть взимку. Криничка ж не замерзає. В нього нирки хворі були , - розповідала Надії Савицькій баба Пестина. До мене в магазин приходять по мінералку, а я їм  водичку з Шепелихи безкоштовно пропоную. Кожного дня по неї ходжу. Беруть з задоволенням.  Здали воду на аналіз, то в санстанції здивувались, давно такої води не бачили.  Робили аналізи на нітрати. Думали, що вода з колодязя, - додає Надія Василівна.

Спілкувалася із селянами Наталія Бондар