Тетяна Савченко показала своє справжнє обличчя Лист в газету міського голови Каталог статей - Офіційний сайт газети «Свобода Слова» місто Гадяч, Полтавщина. Гадяч - 2010
Свобода Слова

Каталог статей
Форма входу

Категорії розділу
Основні статті
Чутки міста та району
Листи до редакції
Кримінал
Народжуваність
Пейджепінг

Міні-чат
 
200


Праздники сегодня

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вітаю Вас, Відвідувач · RSS 05.12.2016, 02.27.57

Головна » Статті » Основні статті

Тетяна Савченко показала своє справжнє обличчя Лист в газету міського голови

Ірмо Миколаївно! Шкода, що я не можу назвати Вас шановною, оскільки брехливі, безвідповідальні люди, навіть якщо вони і журналісти, ніколи не були і не будуть шановними.

А саме такою залишитесь Ви для мене після того, як я прочитала актуальне інтерв’ю з Вами Наталії Бондар надруковане в газеті «Свобода слова» від 17 вересня 2010 року під заголовком «Народна партія Володимира Литвина планує висунути на посаду мера міста Гадяч Ірму Крат».

Розпочався виборчий процес і нікого не здивуєш великою кількістю бажаючих стати міським головою. Гадячани матимуть з кого обирати.

Та мене вразило і до глибини душі образило ваше хамство, необізнаність у справах, а точніше пліткування з приводу того, як на вашу думку розбазарюються кошти міського бюджету.

Почну з ремонту дороги, яку ви називаєте спуском із Заярської гори і до основного мосту. В інтерв’ю Ви говорите «якщо я не помиляюсь, нещодавно на її ремонт використали 900 тисяч гривень», то я відповідаю, що помиляєтесь і дуже, або ж відверто брешете, навіть не поцікавившись ні в міській раді, ні в шляхових організаціях про те коли і на яку суму там проводився ремонт. Відповідаю, і це підтверджено документами, останній ремонт проведений там навесні 2009 року за кошти облавтодору на суму 100 тисяч гривень, міській раді ці кошти навіть не передавались.

Що стосується дороги по вул.. Тельмана то ми разом з держадміністрацією намагаємося залучити на ремонт державні кошти, оскільки є розпорядження Кабінету Міністрів України про передачу її в державну власність.

Далі в інтерв’ю мова йде про землю для забудовників і підприємців, якої начебто багато за містом. І в цьому питанні Ви виявили себе цілком некомпетентною людиною, необізнаною з діючим законодавством. Дійсно навколо міста є вільні земельні ділянки, які належать сільським радам: Сарській, Біленченківській, Краснолуцькій і які мають сільськогосподарське призначення. Зміна цільового призначення землі із сільськогосподарського на землі для будівництва можлива лише прийняттям рішення Верховної Ради України. А Ваша заява про те, що в місті повно землі, але вона роздається за хабарі невідомо кому, взагалі заслуговує нате те, до речі, як і вся інша інформація, щоб зустрітися з Вами в суді та притягти Вас до відповідальності за наклеп. Шкода тільки Вашого сина Богдана, бо це ж від нього треба буде Вам відривати кошти на виплату моральних збитків.

Коли ведете мову за новий міст, об’їзну дорогу, складається враження, що лише Ви бачите цю проблему. Це болючі для району питання, так саме для району, бо ці об’єкти за межами міста і знаходяться в державній власності, тому і кошти на ремонт чи будівництво повинні виділятися державою. Так, на будівництво мосту в державному бюджеті на 2009 рік було задекларовано 18 мільйонів гривень, але, як повідомили в Службі автомобільних доріг, ці кошти до області не надходили.

Що стосується виплати 15 тисяч гривень за роботу крану, який не підняв ємкість на башті, чи про насос не тієї потужності – це не інакше, як плід Вашої нездорової фантазії.

На закінчення хочу нагадати Вам, Ірмо Миколаївно, народну мудрість:

На брехні далеко заїдеш, та назад не повернешся

Тож робіть висновки

Т.М. Савченко ( щоб не нести за написане відповідальність, мер міста, власноруч листа не підписала)


Від редактора: 

Шановна Тетяно Миколаївно, я гадаю, що після того, як я надрукувала вашого листа, ви зрозумієте, що моя газета, чесна, прозора та відкрита для усіх. Якби, ви були власником цього видання то ви ніколи б у житті не поставили такого бруду в свою адресу, бо це стиль вашого життя.

Декілька місяців тому із фоторепортажу повернувся мій працівник, і я запитую у нього, що було цікавого на концерті? На що він відповів - «Все постарому, Савченко награно вмивалася слізьми та говорила, як вона усіх любить». Після цих  слів, я посварилася із своїм кореспондентом, бо сказала, що людина не може награно вмиватися слізьми.

17 вересня, помирає моя рідна сестра Альбіна. В день її похоронів ви дзвоните до мене, щоб висловити своє незадоволення з приводу надрукованого інтерв’ю. Вам пояснюють мої працівники, щоб Ви не чіпали мене, бо мені у той час було не до газети, але і на це ви не зреагували. Додзвонившись до моєї працівниці Наталії Бондар ви запросили її до себе у кабінет, і вручили ось цього листа сказавши - «Передайте їй, що якщо вона його не надрукує, то я віддам його в усі існуючі газети нашого міста». Потім з таким же листом Ви побігли в редакцію «Базар Медіа в Україні» де редакційна колегія знаючи в якому стані перебуває вся наша родина, категорично відмовила вам у вашому бажанні помститися.     

Оце і всі ваші сльози. Правду говорила одна відома гадяцька журналістка: «Савченко дуже підла людина, вона з одного ока сльозу пускає, а з іншого боку ікла точить».

Один номер газети після смерті моєї сестри, я просто ні фізично ні морально, якщо це Вам про, щось говорить, не змогла випустити. Тому друкую вашого листа із запізненням.

Тож, шановна Тетяно Миколаївно, щодо дороги на яку нібито було використано 900 тисяч гривень, про це мені сказала Ваш секретар. Чим вона на той час керувалася і якими оперувала документами, запитайте у неї особисто.

Щодо крану, який не зміг підняти ємкість, бо виліт стріли був на два метри менший, то зайдіть до нас в редакцію, або на сайт і подивіться на репортаж. Ви можете обдурити читачів, але не відеозапис, що є прямим доказом вашої брехні, або ж, як ви говорите, не здорової фантазії.

Щодо насосу, то про це самі працівники служби відкрито розповідають, і не приховують ні від кого.

А тепер, щодо землі, я зараз хочу нагадати вашому землевпоряднику, який не знаючи, що я журналістка пропонував мені за бензиновою заправкою придбати великий шматок землі, і його слова були ось такими -«300 тисяч, і земля ваша». То що? Землі немає? Чи не тій запропонували? Чоловік подумав, що я із Києва, і гадки не мав, що я проводжу журналістське розслідування, та ще б трішки, і довелося сідати за грати.

А туалет, який ви будуєте за 150 тисяч гривень, що також плід не здорової уяви? А земельна ділянка, неподалік від центрального ринку, яку ви підприємцям спочатку пропонували придбати за 200 тисяч гривень.

Подавайте у суд, давайте позмагаємося, я багато, ще принесу про вас матеріалу, може, ще й посадять.

А щодо того, що ви впевнено надієтеся виграти ці вибори, то це дійсно справжній плід Вашої не здорової мрії. За вас майже ніхто не голосуватиме. Можливо, і я, ці вибори не виграю, бо через таких, як ви та ваше «кодло», люди не хочуть вірити нікому.

З повагою, Ірма Крат


(зверніть, будь-ласка, увагу на фото, де слізна Савченко, вітає Ірину Гулей із звільненням із займаної посади голови Гадяцької адміністрації, і бажає їй щастя )

Категорія: Основні статті | Додав: AdminoV (01.10.2010)
Переглядів: 835 | Коментарі: 1
Всього коментарів: 1
1  
Знову по містечку гул і гомін чути,

« Мама» таратайкою виїжджає в люди!

Хочу подивитися , що не доробила,

Вісім років влади швидко пролетіли…

Думи чорним птахом в голові рояться.

Знову в Стразбург їхати, їй бо розірваться.

А де ж на мандрівку мені грошей взяти?

Вже і у містечку нашому немає що продати!

Стару міську раду з молотка пустила,

Станцію юнатів швиденько закрила.

Нащо їм рослини і тварин вивчати?

Хай навчаться зразу горобців стріляти.

Скажи ,Матір Божа, що мені робити?

Як під регіонами спокійненько жити?

Красти вже нема чого. Вони самі крадуть.

Зраджувать нема кого. Вони самі зрадять.

Тут салют пускала…В небо подивилась.

Грошей тьму списала… І аз зашарілась.

Землю на базарі за безцінь «спустила».

Башту там поставила, гроші ледь відмила.

Їхала по місту, думка промайнула,

Чи не затягнуло ями в місті мулом?

Літо проспівала та й протанцювала,

А дивлюсь – раптово осінь вже настала .

А тепер скажу Вам, наша люба « Мама»

Не вистачить паперу все Вам рахувати,

Що Ви наробили для рідного міста,

Як на людських долях танцювали твіста.

Може уже годі над нами знущатись?

Може уже треба до церкви податись?

Гріхи замолити, якщо Він простить Вам…

Може стане легше жити без Вас всім нам?

Панас Навмирущий


Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]


Экспресс аудит  2010-2016 рік.