Декілька тижнів тому я став на біржу для того, щоб отримати статус , нарешті, той, що я маю і отримати хоч мізер допомоги від держави в отриманні достойної роботи.

На біржі я зустрів , кого б ви думали? пана А.Середу. Так- так , того, що тільки вчора «рубил с плеча», «заправляя делами» району. І, як з’ясувалося, шлях безробітного у А.Середи вже набагато довший ніж у мене, у всякому разі офіційно – вже декілька місяців.

Тобто, пан Середа на цей час стоїть на біржі і отримує допомогу по безробіттю, котра по озвученій в «Свободі слова» інформації, може становити (хай відповість служба зайнятості, так як така інформація ні в якому разі не може мати статус  державної таємниці) до 10 тисяч гривень щомісячно цієї допомоги. Для цього потрібно лиш пару раз на місяць у встановлений час з’являтись на «біржі».  І мені враз згадалася стаття кількох тижневої давності про піклування Миколи Грицана з М.Побиванки про нещасних безробітних , в тому числі конкретно за Андрія Середу, про віднаходження всим селом відповідних  спеціальностей для них; і , навіть, про пропозицію його за власний рахунок доставляти так потрібних спеціалістів в своє село.

Та, як виявилося, його турботи, турботи громадськості не допомогли, дехто так і залишився нещасним безробітним з «допомогою» в… до 10 тис. грн. (нехай це буде навіть 6-7 тисяч, суть не змінюється). Упорно маючи такий статус…. . Чого б це?

То в чому суть самого поняття «біржа» - це повинна бути служба по працевлаштуванню, чи «куркою, що несе для «избранных» золоті яйця».

 Коли закон можна використовувати «як  дишло» і плювати  на якусь там громадську думку.

І складається враження, що до сих пір, навіть нинішньою владою ігнорується громадська думка; адже вона говорить про одне, а реакції ніякої: «А Васька слушает, да…» отримує «допомогу по безробіттю» 8-10 тисяч.

Обурює те, що на такі гроші могли б отримувати  допомогу  до 20-30 чоловік, живих людей, в тому числі і я; котрим, як це декому не дивно , теж потрібно їсти, купити буханку хліба, щоб нагодувати дитину (мінімальна виплата становить 360 гривень).

І хоч на «біржі» на самому видному місці стоїть об’ява про потребу, про вакансію в «лікарях ветеринарної медицини», ветеринар (за спеціальністю) Середа продовжує стояти на біржі і отримувати «допомогу» по безробіттю.

Та яка ж це «допомога»? до 10.000 гривень! Це грабіж держави, це грабіж налогоплатників, що отримують зарплати мінімальні по 700 гривень, і з них робляться відрахування, щоб утримувати  безробітних з такими «допомогами»?

Така думка громадськості і подивився б я на «полеміку» «незгодних» з голодним і загнаним народом ( до речі, що і являється тим налогоплатником) хоча б на площі Революції, а то й в полеміці загальнодержавного рівня, якщо буде необхідність.

Це, нарешті, кричуща соціальна несправедливість; коли одна людина любої області, любого регіону України жере за 20-30 чоловік голодних і обездолених, не роблячи при цьому офіційно! нічого.

І ніяке законодавство не може виправдати таку несправедливість.

Ми звикли до того, що у нас часто жирують нувориші, відверто насміхаючись з народу; з отих трудяг,що потом і кров’ю заробляють на кусень хліба, щоб нагодувати свою дитину та якось звести кінці з кінцями.

А потім топлять свій біль від безвиході та безісходності в горілці, забуваючись у п’янстві та наркоманії. Адже природа цих хвороб соціальна.

Але п’янство – то не менталітет трудолюбивого народу України.

І в зв’язку з останніми моїми словами, я хочу підкреслити,що такий «менталітет» як то: п’янства, наркоманії, розпусти, розбещення, жорстокості, бездуховності та іже цілеспрямовано останніми роками нав’язувався нашому українському суспільству через багато факторів (в тому числі, в першу чергу від соціальної несправедливості) з конкретною метою – деградація, деморалізація суспільства, його генофонду - молоді – це , з часом, фізичне вимирання, знищення  народу, що мало конкретну мету – «вивільнення» найкращих найродючіших в світі чорноземів України від того «бидла», що працювало на цій землі і було її власником і називалось народом.

Як вважають «ідеологи» такої «теорії» - земля потрібна не українцям, земля більш потрібна «інвесторам» з протилежного кінця світу, для примноження їх капіталів, гендлюючи нашими чорноземами, найбільш дорогим та ходовим товаром в світі.

І п’янство та наркоманія, що «захлинули» наше суспільство останніми роками - це доведення народу до відчаю від безісходності; це не злочин народу проти себе; це цілеспрямоване створення умов для знищення цього народу. І, до речі, нинішня влада це зрозуміла. За ініціативою… об’явлена війна наркоманії і ведеться дуже жорстка боротьба  з цим грандіозним злочином проти нації. Незрозуміло тільки, чому раніше цього не робилося, не бачили? Навряд чи. Останні 5 років звучали прогнози про зниження через десяток- два років чисельності населення України до 30 млн. , і один тільки політик під час виборчої кампанії заявив про те, що зробить все , щоб відроджувалось населення України,… до 50 млн. чисельності.

Тому я не можу дозволити, щоб деякі чиновники тільки своєю пихатістю та вірою в свою винятковість пробивались до влади та до посад, а Україна гибіла від цього. Повинні приходити порядні люди, тоді Україна нарешті, після скількох років «забвения», розквітне!

Та повернемося до наших…., до розмови за виплати по безробіттю.

Громадськість звертається до нинішньої влади про створення персонально і терміново! (для збереження бюджетних коштів) для пана А.Середи місця, вакансії в ветлікарні м. Гадяча ( щоб не було можливості  посилатись не «брак коштів» на добирання до місця роботи в село , де потрібні ветеринари) із зарплатою від мінімальної -700 гривень для зайнятості ветеринара; тим більш що по епізоотичній ситуації район дійсно потребує спеціалістів – ось і обгрунтування для створення додаткової вакансії в ветлікарні; адже ніхто не заперечить що А.Середа був непоганим ветеринаром.

Можливо не всі в ветлікарні з бурною радістю сприймуть створення вакансії під конкретну людину, але це дасть: для району – можливість поліпшити епізоотичну ситуацію; для бюджету – суттєву економію коштів; хоч для одного безробітного – реально працевлаштуватись і, нарешті, отримати довгоочікувану і довгождану роботу і приносити користь суспільству; для служби працевлаштування – добра «галочка» про працевлаштування іще одного громадянина; але головне, зрозуміло , для районного бюджету…, хай на зекономлені гроші буде збудовано фундамент до нового ФАПу , і то добре .

Адже це нонсенс, коли за діяльність , за офіційну роботу  платиться заробітна плата 700 гривень, а за офіційну бездіяльність  до 10000 гривень. Такими діями влада покаже бережливе відношення до бюджетних коштів, до відрахувань налогоплатників. Адже економія бюджету може становити в місяць до 9300 гривень, хай навіть на пару тисяч менше(10000-700); а в рік це зекономить до 100000 гривень, що може бути достатньо для добудови кіноконцертного залу в Гадячі, чому завжди заважало це обридле слово «недофінансування».

А за останні 5 років таке відповідальне! відношення (коли б кожен займався своєю справою) дало б бюджету зекономлених до 500000гривень (5*100000).

Ви тільки вдумайтесь – пів мільйона гривень з одного «кожного».

Тому, в майбутніх парламентських та місцевих виборах потрібно добре подумати і проаналізувати, щоб віддати довіру не «кожному», а дійсно чесним і достойним людям. Адже від Вашого вибору буде залежати  Ваша доля; що можна підтвердити, навіть, арифметично, як я зараз це виклав на папері.

А я залишаю за собою право… .

Деякі роздуми.

 Дехто пнеться, навіть на «біржі» намагаючись показувати свою винятковість. А мені, наприклад, було позором «ставати на біржу», потребувати допомоги від держави в працевлаштуванні (навіть не в грошах); до останнього «барахтався» , намагаючись не стати тягарем для держави. Але, коли зрозумів, що за цей час, поки я «ховався» від політики, займаючись, як і 80 % суспільства в той час , торгівлею, все вже прихватизовано і ,навіть, земля, по котрій протопав 40 років,  вибита з-під ніг нуворишами; і знищено самі поняття: справедливість , порядність, духовність; оглянувшись, зрозумів що став ніщим з доброю головою та босою ногою, коли у влади перебували нувориші. Тому, нарешті, вирішив узаконити свій статус безробітного.

Але ж «біржа», саме поняття її, завжди була приютом обездолених, останній притулок для беззахисних, інколи остання надія. І тому її ніяк не можна сприймати як плацдарм для жирування, для викачування грошей, адже 6-7 тисяч, то вже не допомога на кусень хліба, то вже… . Тому я розпочинаю з того статусу, що дала мені минула влада, її чинуші – законного безробітного;  і продовжую свою роботу, котру розпочав декілька років тому з «нуля» - Відродження України через відродження віри та моралі. Все з «нуля», з «чистого листа», як нарешті це зробила держава Україна в відносинах з Росією.

Суть моєї роботи не в тому, щоб зачепити персоналії або образити когось, а в тому, щоб підняти питання про один із видів соціальної несправедливості, що , на жаль, часто має місце в суспільстві; і про боротьбу з чим піднято питання нинішньою владою. Часто закон використовується  «як дишло, …….» зацікавленими сторонами.

 Відносно названого Андрія Середи, то громадськість хоче допомогти цій людині в працевлаштуванні.

30.07.10.                                         Володимир Гулєвський