Працівники Київського райвідділу Полтавського міського управління кидалися на журналістку з кулаками Каталог статей - Офіційний сайт газети «Свобода Слова» місто Гадяч, Полтавщина. Гадяч - 2010
Свобода Слова

Каталог статей
Форма входу

Категорії розділу
Основні статті
Чутки міста та району
Листи до редакції
Кримінал
Народжуваність
Пейджепінг

Міні-чат
 
200


Праздники сегодня

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вітаю Вас, Відвідувач · RSS 10.12.2016, 04.58.57

Головна » Статті » Основні статті

Працівники Київського райвідділу Полтавського міського управління кидалися на журналістку з кулаками
Працівники Київського райвідділу Полтавського міського управління кидалися на журналістку з кулаками
Два тому, в з 29 на 30 серпня 2011 року до головного редактора газети «Свобода слова» міста Гадяча надійшло повідомлення про те, що Полтавського слідчого ізолятора до Полтавського Київського райвідділу на допит був доставлений Репецький Євген, який, до речі, все своє життя присікав у Гадячі продаж наркотиків серед працівників говорив державним чиновникам в обличчя правду та боровся за справедливе вирішення будь-якого питання.  Посадити за грати таку відчайдушну фігуру кортіло майже  усім  працівникам та державним чиновникам, окрім справедливих. Що до речі сталося.
Тож повертаючись до вчорашньої ночі, саме через невизнання Репецьким того у чому абсолютно не винен, його начебто почали катувати.
Доставити до Полтавського СІЗО після допиту Репецького повинні були десь о восьмій годині вечора, але до ізолятору його чомусь не повернули.
Ще з давньої практики це говорить про те, що невинного намагаються «зламати» повісити на нього те до чого немає абсолютно ніякого відношення. Зазвичай, катування відбувається саме у нічний час. Спочатку тиснуть психологічно, потім не дають можливості сходити в туалет, далі залякують фізичною розправою, якщо це не допомагає то у йдуть міліцейські кулаки, електрошокер, 15-хвилинне дихання пакетом на голові, занурювання в відро водою, сечею  т. д. 
Тривожний дзвінок про те, що коїться,  до редакції надійшов о десятій годині вечора, тому головний редактор вирішила не чекати до ранку, взяла таксі поїхала до Полтави. Опівночі вона приїхала до Київського райвідділу Полтавського міського управління, зайшовши до чергової частини журналістка, не говорячи про те, що працює у пресі, чемно привіталася та запитала у чергових, чи можна передати Репецькому Євгенові хоч якісь харчі, та дізнатися про те, чому його залишили на у не дозволеному позбавлення волі? 
Хто вам сказав, що у нас, хто ви вообще така?
Про те, що Репецький  перебуває саме у цьому приміщенні, мене повідомив адвокат.
Передайте адвокатові, що дурак !!!
Я вибачаюся, я дійсно дуже хвилююся за цю людину, дуже хочу знати про стан його здоров’я  та місце його перебування, мабуть голодний?
Не голодний!!! Шукайте де хочете!!! У нас ви його не знайдете!!!
То де ж він, якщо у вас його немає, в СІЗО також, то де ж його мені шукати?
Прийдете завтра. До побачення.
Я вибачаюсь, але 120 кілометрів я буду йти до вас днів три. Дуже б хотілося написати скаргу на начальника. Можна?
Не можна!!! До побачення!!! Писать вона собралась.
Добре, дякую. Я зараз повернусь до вас, якщо не знайду його в СІЗО.
Після цього, я поїхала до Полтавського СІЗО, щоб в черговий раз переконатися, що мені говорять не правду.
Таки, як з’ясувалося я була повністю  права: черговий СІЗО повідомив, що до слідчого ізолятору його не повернули, щоб я  їхала до Полтавського Київського міського райвідділу Повернувшись до того ж самого відділку, двері вже були зачинені, я натиснула на кнопку виклику, вийшов працівник запитав, про те, що я знову нього хочу. Я йому пояснила, що хочу зареєструвати заяву щодо незаконного утримання Репецького Євгена. На це прохання черговий закрив перед очима двері та ов на відпочинок. Простоявши ще з години, я знову натиснула на кнопку виклику.
Я вибачаюся, ви приймете у мене заяву?? - Тільки тепер у мене дві. Перша, щодо Репецького, а друга щодо відмови прийняти у мене належним чином попередню письмову скаргу. Після цих слів переді мною знову гупнули дверима. Я простояла дверима ще 20 хвилин. З часом  приїхали невідомі для мене працівники разом якими я намагалась знову увійти до відділку, але цього разу мене виштовхнули на вулицю. Простоявши ще хвилин з 20, я все-таки достукалась до відділку мене нарешті впустили. Підійшовши до столу де пишуть скарги я попросила аркуш паперу та ручку, до мене спустився дільничний, який поважно за стіл документом заголовком «Пояснення».
Я вибачаюся, але я приїхала сюди далеку, не пояснення вам надавати, а зареєструвати скаргу, писати я буду власноручно. Тому будь-ласка, дайте мені чистий аркуш паперу.
 Здивований дільничний пішов по новий аркуш. За два метри мене були відчинені двері до іншого кабінету де сиділи затримані, один них запитав чи не у мене цигарки. Засунувши руку до пакету в якому лежала та все необхідне для Репецького, я знайшла сигарети та віддала затриманим. Все це побачив один чергових, який несподівано підлетів до мене та несамовито почав кричати : «Ти, що ох..єла!!! Пошла вон от цюда, ти шо модна!!! Я таких ох...ших як ти  за 13 років ще не бачив!!!  » - потім незрозуміло звідки  миттєво з’явилось ще два працівники вже удвох припнувши криком мене до стінки, почали махати кулаками. налилися кров’ю. Один них почав кричати «Викинь звідси!!! Пошли на...!!» такого крику навіть дільничний розгубився.
Розуміючи те, що вже в стані неймовірного звичного для них афекту, я швидко витягнули сумочки посвідчення журналістки, спокійно почала водити, за же маневром, перед очима документом. Після цього п’ять завмерли, неначе побачили перед собою самого Януковича. Ця німа сцена тривала хвилин з дві. Заарештовані невимушено почали сміятися. ніхто нічого не говорив, почали переглядуватися одне на одного швидко згадувати, хто них більше наговорив зайвого.
Вийшовши  на вулицю, серце ще більше почало обливатися кров’ю, бо для мене стало ще більш зрозумілішим  в якій саме небезпечній для життя я залишаю Репецького. Подихавши на свіжому ще хвилин з 5, я з останньою зателефонувала до начальника управління по зв’язкам громадськістю  у Полтавській області Юрія Сулаєва та повідомила про те, що сталося, але очільник правової системи відповів що наразі відпочиває дружиною на морі тому зарадити нічим не може.

Наступного дня з’ясувалося – Репецького катували саме там де я його шукала. Наразі, я звернулася письмовою скаргою до обласної прокуратури але кругова порука говорить, що я все вигадала.
До речі, про все це диктофонний запис, який прокуратуру поки що  не зацікавив.
Ірма Крат

Категорія: Основні статті | Додав: AdminoV (05.09.2011)
Переглядів: 2191 | Коментарі: 15
Всього коментарів: 151 2 »
1  
Козли. По мордяці треба заїхати

2  
Женя не падай духом. Мы с тобой.

3  
Ірма. Із тупориком треба заходить із тупориком

4  
Я не по теме. Что это? нет статей , нет газеты. Где Ирма Николаевна? Хочу подчеркнуть: гадячане любят "Свободу слова" и ...ожидают её. И никто не позволит говорить об Ирме Крат в уничижительном тоне, даже в без"имённых" комментариях.

5  
На скільки я знаю то репецький - це з клану "котових" (зпитайте в любого в місті всі їх знають і чим вони займалися). Скільки людей він побив за просто так.
"Репецькому пред’явлені обвинувачення у скоєнні особливо тяжких злочинів, передбачених частиною 5 статті 185 (крадіжка в особливо великих розмірах, вчинена організованою групою) та частиною 3 статті 292 (пошкодження об’єктів магістральних нафто- , газопроводів, вчинене організованою групою) Кримінального кодексу України, санкції яких передбачають до 12 років ув’язнення."

6  
Пояснюю: за місяць до арешту Репецького у кафе Меркурій, перший заступник начальника міліції Роман Кроль, а разом із ним Губарь основний у міліції по наркотиках, Гайдабура участковий та ще два міліціонера почали ображати клієнтів. Репецький зробив зауваження ментам. Кролю це не сподобалося і він тричі кулаком, за просто так, заїхав Репецькому в морду. Репецький терпів ще пів години, потім позвав його на вулицю і пояснив Кролю, що пагони йому не личать. Після цього по команді свого начальника пятеро озвірівших міліціонерів накинулися на Репецького і із усієї дурі почали бити його ногами і кулаками. Побитий Репецький встав підійшов до Кроля і вдарив з кулака. Кроля на мить вимкнуло. Потім побив усіх пятох одночасно, а Губарю та Кролю повибивав зуби. Менти на колінах повзали і кричали, що посадять Репецького і знайдуть за що. Після цього, буквально через місяць Репецького посадили за дві каністри конденсату, хоча Кроль краде цілими бензовозами, а Губарь тільки наркотою торгує. Ось вам і за просто так.

7  
Да відчайдушна жіночка, нічого не скажеш поганого, але хорошим може не закінчити. Це системна банда. Самі ж менти і кончать.

8  
Да, я можу підтвердить, цей хлопець нормальний, менші трошки балуються, старший жинився весь в роботі

9  
Повністю підтримую, Репецький хлопець справедливий і дуже сильний духом, але ж і ви Ірмочко визнайте, ви ж його коханка??? Чи може я щось не про те??? Що правда в очі коле??? А чоловік то є у вас - нехай почитає. Ха-Ха-Хі-Хі.

10  
Я чув, що і генерал обласного МВД про це знає, тому подумайте, будете далі писати, чи Репецького врятуєте??? Думайте, думайте, скоро суд

11  
Знаю Ірму добре, вона землю перегризе. Піде по трупам. але цей хлопець вийде до неї на волю.

12  
Ну я не мав на увазі по таким трупам як ходить Беседа, але хлопця сам Рудяк відпустить, він нормальних не зачепить.

1-12 13-15
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]


Экспресс аудит  2010-2016 рік.