Вже декілька тижнів всі під’їзди до городів гадячан «окуповані» вантажівками та мікроавтобусами, що скуповують в населення картоплю. «Запружені» також всі мікрорайони: Заяр , «Росія», малий круг, Черемушки «транспарантами»: «куплю картоплю». Все б добре, тільки ціна на тих транспарантах 3  -  3-50 гривні за кілограм цього,  вкрай тяжкого добутого в нинішньому році ( через погодні умови, неврожай та важку працю трудяг -жителів), продукту. Ціна на цибулю, моркву, капусту , що теж не вродили і завозяться з других областей, максимальна і росте кожного дня, кожної години.  Незмінний супутник картоплі - цибуля коштує 6 гривень, інколи 5;  морква – 5 грн; капуста теж «прогресує» – від 3 на тому тижні до 4 – 4-50 гривень за кілограм - на цьому.

Тільки ціна на картоплю, що «становить» благополуччя і основу виживання нашого знедоленого люду, залишається незмінною – 3- 3-50.

Просліджується чітко організована система створення заниженої ціни на скуповування картоплі, що являється для жителів Гадяцького району та й усієї Полтавської області головним фактором для виживання.

З впевненістю можна сказати , що ця ціна формується не на ринковій основі , а за зговором скупників. Чи задумувались колись над цим гадячани та лохвичани?

 А владі не потрібно віддавати долю людей на «відкуп»…перекупників, а потрібно регулювати ціни всіма можливими заходами, в тому числі і, в першу чергу, конкуренцією. Держава в ринкових умовах завжди повинна стояти попереду і регулювати ціни створенням конкуренції – це закон економіки , який крім мене, також повинні були б вчити всі в інститутах, навіть в радянські часи. Цінова політика повинна «моніторитись» (раз більш зрозумілого слова в українській мові не знаходять) ціновим відділом при райдержадміністрації,  в тому числі, і Гадяцька не вийняток!; і регулюватись державою, а, повторю, не віддаватись «на відкуп» перекупникам.

Ще на початку сезону стало зрозуміло, що на цю, стратегічну для жителів Гадяцького, Лохвицького районів та і всієї України, овочеву культуру неврожай. Розумні голови , що вирощують картоплю своїми руками, мозолями і поливають своїм потом, знають ціну цьому труду (а це основна маса жителів Полтавщини), прогнозували ціну не менш 5 гривень на початку сезону, ну мінімум 4-50. Так воно і є, якщо зрівняти рівень цін з різними регіонами України. Для порівняння, наприклад, в Харкові ціна відра картоплі становить 50 гривень з початку сезону.

На свій розсуд намагались поборотись за достойний ринок в Гадячі деякі підприємці: дещо «побарахтався» Федір Федорович, давши об’яву через радіомовлення Василя Олександровича, що його інтернат приймає картоплю по 4 гривні (це був добрий вчинок); але то була крапля в морі, така «конкуренція» мало спрацювала, і всі під’їзди – виїзди до городів городян і далі окуповані вантажівками з написами: «картопля по 3 гривні», або в крайньому разі , по 3-50.

 Чому подорожчала цибуля в Запоріжжі? Тому, що її скупили поляки (що турбуються за свій народ і вчасно спрогнозували попит), в яких водяна стихія знищила уражай на сільгосппродукти; і централізовано вивезли основну масу цієї цибулі, залишивши «хохлам» (як часто нас називають за недолугість) тільки стрімко підняті ціни. Чи проаналізував хто це? То ви хочете, щоб так було і на Україні, і в нашому Гадяцькому районі, за який я веду мову? Тут не потрібна …… , потрібен реальний аналіз і реальна конкретна протидія тим обставинам, що я викладаю в цій статті.

В цьому році неврожай на картоплю не тільки в Полтавській області, а по всій Україні. А картопля в нашому регіоні завжди була «стратегічним» продуктом; дякуючи їй народ мав впевненість хоч якось вижити, заплатити за комунальні послуги (котрі , ну! ніскільки не змінились? не подорожчало?) (а картопелька нехай буде по мінімальній ціні?!), завжди мати на кусень хліба та заплатити за навчання своїх дітей-студентів в Полтаві, Харкові, Києві – ось основні покладання наших жителів на вирощений врожай картоплі. Ніяк не можна відділити рівень цін на сільгосппродукти одна від одної.  В першу чергу, цін на картоплю, цибулю, моркву та капусту. І  ціни повинна «тримати в своїх руках» держава, і в інтересах народу; і встановлювати їх в кризових ситуаціях, а не віддавати «на розсуд» монополістів.

І цікаво, хто підіймає найактуальніші питання життя України та нашого району в останні декілька років, чи не депутати…районної ради?, чи там потрібні лиш «висиджувачі»? так з кимось же потрібно працювати?

17.09.10.                                                  Володимир Гулєвський