Свобода Слова

Каталог статей
Форма входу

Категорії розділу
Основні статті
Чутки міста та району
Листи до редакції
Кримінал
Народжуваність
Пейджепінг

Міні-чат
200


Праздники сегодня

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вітаю Вас, Відвідувач · RSS 27.05.2017, 17.39.43

Головна » Статті » Основні статті

Якби не 2 журналісти, чоловік помер би, повільною, холодною смертю

Декілька тижнів тому до мене зателефонував один  підприємець і розповів про те, що знайшов у покинутому хуторі чоловіка, який вже, як сім місяців, можна сказати, живе просто неба, бо його будинок через необережність одного орендаря згорів за лічені години. Збиралася відразу поїхати до нього, щоб з’ясувати, що сталося, але нажаль в моїй родині у той день також сталася  біда…

Декілька днів тому, пригадавши, що мене просили про допомогу, я разом із своєю журналісткою Наталію Бондар поїхала до хутора Шевченки, що входить до впорядкування Сватківської сільської ради. Шукали цей хутір доволі довго. Якби не одна жінка з сусіднього села, яка поїхала із нами - то навряд чи б і знайшли того чоловіка.

Коли приїхали то 50-ти річний Віталій Колодяжний саме ходив по руїнам свого будинку. Першими, які були його слова - «Ви приїхали посміятися?» - «Ні в якому разі. Тут немає нічого смішного. Ми приїхали, щоб вам допомогти. Це із кожним може статися, і від такої біди ніхто не застрахований» - я відразу заспокоїла чоловіка. Віталій Колодяжний розповів, що, 26 квітня, поїхав до міста у справах, а орендар запалив своє не оборане поле і вогонь перекинувся на його хату. Врятувати майже нічого не вдалося. Сільський голова йому відразу сказав, що вільних будинків немає, а голова адміністрації також пояснив, що нічим зарадити не може. Потім чоловік показав де він живе, це скоріше за все було схоже на землянку військових часів. У ночі температура повітря 3 градуси тепла. Говорить, що лягає трусить і встає, також труситься, з думкою «аби якось дожити до ранку». Двері підперті цеглинами, щоб не так вітер гуляв. Грошей на харчі немає. Пів року тому, трансформатор взагалі забрали із хутора, то й про світло мріяти перестав.

Поставивши себе на його місце, ми відразу поїхали до сільського голови, і пояснили йому, що так себе поводити із людьми не варто, і щоб він негайно знайшов вихід із положення.  Після цієї розмови сільський голова пообіцяв все владнати. Наступного дня, сільський голова  повідомив нас у телефонному режимі, що Колодяжний проживає тимчасово у  двоюрідної своєї сестри, а через два тижні, він заселиться до гарного будинку, який йому безкоштовно віддає жителька хутора Каладинець Любов Будник.

Тож, шановні читачі, якщо у вас, є якісь проблеми, і їх не хочуть вирішувати представники влади – не соромтеся, а звертайтеся до нашої редакції. В нас, ще не було жодного інциденту, щоб ми комусь відмовили, або не допомогли.

З повагою, Ірма Крат




Категорія: Основні статті | Додав: AdminoV (10.10.2010)
Переглядів: 213
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]


Экспресс аудит  2010-2017 рік.