Із такими прощальними словами, власника магазину «Діамант» Жуківця Сергія покинула кохана дружина.

Сергій Павлович мабуть ніколи б не погодився на таке, досить відверте, інтерв’ю, якби не злі язики та вражаючі чутки, які не дають йому спокійно жити.

- Шановний Сергію Павловичу, до нашої редакції надійшло повідомлення про те, що вас нібито обікрала ваша продавщиця аж на 140 тисяч гривень. Це правда?

- Так, це правда. Після мого розлучення в мене продовжувала працювати подруга моєї дружини  Жанна Іванівна. Провівши ревізію в період з листопада по лютий місяць  було виявлено нестачу на суму 140 тисяч гривень.

- Ви гадаєте, що це вона викрала ці кошти?

- Так, саме на таку суму у мене були викрадені золоті сережки?

- Хто постійно проводить облік у вашому магазинові, хто ваш бухгалтер, чи ви самі це робите?

- Так, я сам все роблю

- До цього випадку,  такого не виявляли, чи у зв’язку із тим, що у магазинові працювала ваша дружина, теща та спільна подруга, все трималося на довірі ?

- Так, ви дійсно праві, все існувало на довірі

- Ви підтверджуєте той факт, що все існували на довірі, то можливо під час цієї довіри вас обікрали на значнj більшу суму?

- Все, може бути, про це вже, мабуть, ніхто не дізнається і не доведе

- Після вашого розлучення, ваша колишня дружина Жуківець Оксана відкрила свій власний магазин, і якщо довіряти чуткам, то говорять, що ви стверджуєте про те, що цей товар був викрадений Жанною саме для вашої дружини, яким вона нібито й торгує в своєму магазинові під назвою «Смарагд»

- Я не можу стверджувати, але такі припущення є, та й згідно обшуку  магазину «Смарагд» було знайдено мій ланцюжок

- Чому ви розлучилися із своєю дружиною?

- Я її дуже кохав, і оберігав від усього, але, мабуть, через мою надмірну увагу до неї сталася розпуста. Вона дуже любила погуляти

- Я звісно вибачаюся , але мабуть усі вже знають і пам’ятають, коли ваша дружина повідомила правоохоронні органи, про те, що її автомобіль викрали, а потім з’ясувалося, що  вона застрягла  в лісі після вдалої гулянки, покинула його там, а вам сказала, що його хтось викрав

- Так, таке було

- Говорить ваша рідня, що ви насправді не такий вже й добрий, як це здається на перший погляд і дехто навіть говорить, що ви тиран

- Так, багато чого говорили, що і дружину до батареї пристьобував наручниками  і побої були. Одним словом тиран. Насправді це все не правда

- За весь період спільного прожитого життя, ви хоч раз підняли на свою дружину руку?

- Та, Боже збав. Звісно ні. Я ніколи її не бив, і ніколи їй не зраджував. Якби бив. то мабуть не було б, того що відбулося

- Це правда, що ви взяли кредит в банкові на суму один мільйон гривень, і на ці кошти побудували будинок?

- Кредитів було дуже багато, і вони бралися постійно. Одні бралися інші віддавалися.

- Скільки ви ще винні банкам?

- Десь близько 400 тисяч гривень, це те, що винен банкам. і певну суму постачальникам, які дають мені товар під реалізацію. Загалом десь близько 650 тисяч гривень.

- Я знаю, що у вас лише одна стільниця від кухні коштує 25 тисяч гривень, бо вона здається із мармуру.  

- От звідкіля ви все знаєте? Так. дійсно кухня дуже дорога

- Як ви збираєтеся ділити все це із своєю колишньою дружиною,  стільницю, будинок, бізнес?

- Час покаже. Вони говорять, що пішли голі та босі, а насправді відкривають свої магазини

- Де вони взяли на все це кошти?

- Не знаю. Навіть уявлення не маю.

- Ви вигнали свою дружину із будинку, чи вона сама пішла від вас?

- Ні, її мама зробила великий скандал! У той час коли стосунки були дуже напружені. Я скуповуюся у крамниці, і тут до мені дзвонить  теща і кричить -  «Не трогай її!!! Не бий!!! Я зараз приїду!!!»  - якраз, тоді моя дружина  п’ять днів десь під-шофе гуляла із родичами, я їй говорю у відповідь  - «Заспокойтеся, я взагалі не вдома». Після цього я відразу набираю в міліцію і говорю, що у мене зараз буде якась провокація, тому прошу вас приїхати і подивитися, що я тверезий, вменяемой і так далі.  

- Це все сталося після ситуації із автомобілем?

- Так, це все сталося, вже після того випадку

- Що там насправді сталося, бо одні говорять одне інші інше

- Сталася розпуста. Те, що говорять, що був якимсь тираном, то навпаки, дуже багато дозволяв дружині , багато дав свободи і людина розумна цим би скористалася . Це був не один єдиний коханий із яким там у лісі вона застрягла у машині , перед цим було ще чоловік з чотири. Про все це, мені розповіли мої товариші, друзі та знайомі.

- І з усіма застрявала ?

- Ні, не з усіма. І навіть, після усього цього, я їй пробачив і сказав, що ми це переживемо і почнемо все спочатку, але вона сказала, що їй не потрібна «золота клітка»

- Я не можу зрозуміти, навіщо було робити штучне викрадення автомобіля, якщо можна було подзвонити друзям і без розголосу все виправити

- Річ у тім, що той автомобіль з великими зусиллями витягувало, аж 12 міліціонерів. Він дійсно сів на пеньок, і так просто його підняти, було неможливо

- Говорять, що цей коханець був із Лохвиці і у нього також є молода, гарна дружина та маленька дитина.  Ви спілкувалися із ним після цього. Він підтвердив той факт, що саме того дня, він був із вашою дружиною. Його сім’я не розпалася?

- Ні, я не говорив із ним, але говорив дружині про те, що вона розвалює не лише нашу родину, а й сім’ї інших людей. Про те, чи збереглася його родина, я не знаю, але дуже хотілося б, щоб все владналося.

- Коли від вас пішла ваша дружина, що вона забрала із собою?

- Вона забрала свої речі і забрала нашу дитину. У нас є, ще один будинок, і я запропонував їй його забрати. Крім того, я їй пропонував взяти 200 тисяч гривень,  але вона відмовилася від усього цього і пішла жити до матері. Вона захотіла розірвати шлюбний контракт

- Зачекайте, ви примусили дружину підписати шлюбний контракт, щоб вразі вашого розлучення, вона у вас нічого не відібрала?

- Ні, цей контракт, я їй запропонував підписати, після того випадку із автомобілем, для того, щоб зберегти сім’ю, щоб людина знала, що при розлученні вона нічого не отримає. На той час я думав, що це зможе зберегти нашу родину. Після цього підписання, я став до неї відноситися ще краще і говорити, що ні, це все, не моє, а наше, спільне!

- Звідки вона взяла гроші, щоб відкрити свій власний  ювелірний магазин?

- Я не знаю. Для того, щоб відкрити магазин, їй потрібно від 300 сот до 400 сот гривень мінімум

- Ваша дружина звернулася до суду, що вона від вас вимагає?

- Вона хоче забрати бізнес, забрати будинок, загалом залишити мене з кредитами, а все інше забрати собі. У шлюбному контракті є одна річ, що той будинок буде відписаний нашому дев’ятирічному синові Віталію. А з їхнього боку, ходять чутки, що будинок скоро буде продаватися. Будувати, а потім все розпродувати, і ще раз розпродувати, то це не є нормальним.

- Можливо вона хвилюється, що у вас з’явиться нова дружина і все забере собі. Тай взагалі, доки ви не одружений, на той будинок зазіхає пів Гадяцького району

- Мені багато хто говорив, для чого ти будуєш в такому видному місці, такий великий будинок?

- Але ж ви самі вже переконалися, що переховуватися не варто, бо й у хащах помітять

- Так, ви праві. Але хочу вас повідомити, що я знайшов собі гарну жінку і планую одружитися

- І кому це так пощастило, якщо звісно не секрет?

- Це колишня моя знайома   Мусієнко Анжела

- Скільки їй років? Де вона працює? Це незаміжня молода дівчина, чи розлучена жінка? Ви її дійсно кохаєте?

- Так я її кохаю. Зараз поїду і куплю їй квіти, бо давно вже не купував. Вона працює вихователькою у дитячому садочку. Вона вдова і моя однолітка. Вам це дуже так цікаво?

- Так, дуже цікаво, і не тільки мені.  Це запитання піде вам на користь, та й жінки  щоб знали, що хватить вже ходити навколо величезного будинку і виглядати Діаманта. Тепер усі будуть знати, що вакантне місце зайняте.

- Вона дуже гарна людина, і не дуже хотілося б її в це втягувати

- Звісно, я з вами згодна, але  якщо чергова ваша дружина з часом також подасть на розлучення, і також буде ділити цей будинок, ви ще не думали про це, чи ви і з цією людиною заключите шлюбний контракт, щоб вона у вас нічого не відібрала?

- Вона відразу сказала, що давай віддамо Оксані все, і що їй нічого не потрібно

- Ви вірите в ці щирі слова. Ви гадаєте, що якби ви мали у власності маленьку глиняну хатку, то вона б вас все рівно покохала? Чи не дивитеся вона на вас, як на мішок із грошима?

- Ні, я в цьому впевнений, це зовсім не та людина

- А куди подівся автомобіль вашої дружини, ви їй його залишили?

- Ні, автомобіль був кредитний і він був проданий ще до розлучення

- Ви говорили, що для того, щоб відкрити ювелірний магазин, потрібно мати близько 400 тисяч гривень. Я не думаю, що Жанна, це наскільки вірна подруга вашої дружини, яка вкрала у вас золоті вироби і все віддала вашій колишній! Вам так не здається?

- Ви знаєте, думаєш про людину одне, а потім дізнаєшся про неї зовсім інше. Цій людині після того, як я розлучився, я підняв заробітну плату. Її тероризували ці люди, я ж їй у свою чергу говорив: «Жанно, ти подумай, у тебе ж автомобіль у кредиті, у тебе дитина. Не слухай нікого, я візьму ще людей на роботу, а ти будеш старшим продавцем», але вона пішла  

- Тепер Жанна працює у вашої дружини?

- Так!

- І найосновніше,  які у вас стосунки із вашою дитиною

- А дитину мені взагалі не дають. Дитину останнім часом налаштували так, що він в школі говорить, що у мене немає батька. Я можу прийти в школу, але останнім часом він від мене сторониться, таке враження, що він зазомбований

- Ви подали до суду, у заяві говориться про те, що ви хочете відібрати у матері свою дитину. Але ж ви розумієте, що в даній ситуації, жоден суд її вам не віддасть

- Чому, але ж я такий самий батько, як і вона мати. Я жодного разу не сказав дитині, що мати погана, я навіть говорю йому щоб слухався маму. Дитиною в основному займався я, це я із ним проводив якісь ігри, бесіди, вкладав його спати, піднімав його в ранці

- Ви прожили з Оксаною п’ятнадцять років, ви жалкуєте що прожили їх саме із цією людиною?

- Так, я лише не жалкую про те, що у мене є від цієї людини дитина. Не скажу, що все було так погано, і що немає чого згадати, але  коли дуже багато чого дізнався про її життя і воно вийшло на зовні , як в тому анекдотові «дуже добре й гарно маскувалася», доводиться жалкувати.

- Які подальші ваші дії. Дружина подала на розподіл майна, і вона має повне право на це, бо вона також, щось  робила і не сиділа склавши руки

- Звісно, сказати що вона нічого не робила, то це буде не правда. Не хочу вимірювати це у відсотках

- Але ж хоча б відсотків 30 є її заслугою

- Я думаю, що є

- Щоб не було війни, ви можете продати будинок і поділити гроші навпіл, або сплатити за іншу частину?

- Так, я згоден, але це не ті люди із якими можна про щось домовитися. Звісно, можна за певну частину сплатити, але ж я знову говорю, що це не ті люди з якими можна домовитися. Але до цього мабуть колись дійде. Навіть якщо суд скаже, що це все залишається мені, а їй нічого не дадуть, то в будь-якому випадку, я їй все рівно віддам той будинок, який вона не захотіла брати і дам 200 тисяч гривень. Компенсація обов’язково буде, те що я пообіцяв, я виконаю.

- А чому ви зараз не дасте їй 200 тисяч, а відкладаєте на потім?

- Вона не хоче нічого брати, вона хоче забрати будинок і весь бізнес

- Можливо вона не хоче, щоб майбутні ваші жінки не відібрали тяжко зароблене майно, яке належить вам і вашому синові?

-  У заповітові написано, що будинок буде належати моєму синові

- Коли всі дізналися про те, що ви розлучилися, до вас дуже багато залицялося жінок?

- Так.

- Як ви гадаєте, вони на вас дивилися, як на мішок із грошима, чи як на гарного самотнього чоловіка?

- Ви знаєте, мені, це якимсь чином допомогло в плані підняття, якоїсь самооцінки, бо в той час я був доволі, бито-розбитий. Це була серйозна травма. Пішла дружина, забрала дитину. Я працював з ранку до вечора. Я спав по 3-4 години. Розумієте, три магазина, і я сам працював, як катюга.

- Із цих слів можна зрозуміти, що половину роботи виконувала дружина

- Звісно, я не кажу що вони нічого не робили, вона, і моя теще працювали у магазинові

- Теща сама пішла, чи ви її звільнили?

- Ні, вона сама пішла

- А ви не боялися, що на передодні розлучення, вони візьмуть валізи позбирають все золото із прилавків і підуть

- У них просто не було можливості, але вони могли це зробити

- А ви не боїтеся, що одного разу вони ще прийдуть в магазин, і це зроблять?

- Так, це такі люди, що можуть таке зробити, але у мене є охорона і є міліція, тому я думаю, що такого не станеться. Але коли вона ще тоді залишалася сама в магазинові до нашого розлучення, то я не виключав такої можливості, і  що таке може статися. Я вже взяв нових дівчаток в магазин і вони там працюють досить добре, нестачі - закінчилися

- Ви їх попередили, що таке може статися, маю на увазі, що прийде колишня дружина за своїм?

- Так, звісно, я їх попередив. Тим-більше це ювелірний магазин і може статися що завгодно.

- Можливо у вас ніхто нічого і не крав, а вашій дружині просто дали товар під реалізацію?

- Це могла зробити лише одна людина, але не на таку суму. Ще тоді, коли кожного дня, чомусь, чогось не вистачало, то це було, як традицією, як правило, а зараз такого у моєму магазинові вже немає . Бардак там де родичі. Коли я дістав угоди про матеріальну відповідальність, то їх підписувати всі відмовилися.

- Багато, хто говорить, що Жанна нічого не брала і це чергова ваша афера. Ви на всі 100 відсотків впевнені, у тому що вас обікрала саме вона?

- Так, я на 100 відсотків впевнений.

- Яке покарання, ви хочете, щоб понесла ваша колишня продавщиця. Ви хочете щоб вона повернула вам гроші, чи щоб її позбавили волі ?

- Кожен злочинець повинен понести своє покарання. У неї дитина, тому, краще нехай віддасть гроші.

- Ви не хочете половину своїх кредитів подарувати дружині ?

- Ні я їх брав, і я їх й віддаватиму. Але, щоб їх віддати, мені потрібно дати змогу продуктивно працювати.

- У вас, хоч якісь почуття залишилися до Оксани? Можливо ви її ще й досі кохаєте?

- Ні?...

- Можливо, вона вас ще й досі кохає?

- Вона мене ніколи не кохала!!!

  Інтерв’ю провела Ірма Крат