Депутат Гадяцької районної ради від блоку Юлії Тимошенко Олександр Берус жорстоко побив свою сусідку Каталог статей - Офіційний сайт газети «Свобода Слова» місто Гадяч, Полтавщина. Гадяч - 2010
Свобода Слова

Каталог статей
Форма входу

Категорії розділу
Основні статті
Чутки міста та району
Листи до редакції
Кримінал
Народжуваність
Пейджепінг

Міні-чат
 
200


Праздники сегодня

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Вітаю Вас, Відвідувач · RSS 10.12.2016, 03.05.18

Головна » Статті » Основні статті

Депутат Гадяцької районної ради від блоку Юлії Тимошенко Олександр Берус жорстоко побив свою сусідку

В будній день, завітавши до щоденного ринку, що біля універмагу «Росія», до мене підійшла заплакана жінка, яка всю ніч ходила містом бо не могла заснути. За пройдешню ніч в її голові промайнуло сто думок. Вона не знала, як їй жити далі і до кого податися із своїм горем. - «Якби був живий мій чоловік, то він би мене захистив» - ридаючи від того що сталося, почала жалітися, невеличкого зросту, беззахисна, скривджена жінка.




Як вона розповідає, десь о десятій годині вечора до її будинку раптово завітав її сусід Олександр Берус і почав скаржитися на те, що вона запалила сміття у своєму  дворі і йому нічим дихати. Жінка злякано пояснила,  що сьогодні вона запалила сміття, а завтра він це зробить і що сваритися із сусідами з цього приводу не варто. Після цих слів, (жінка згадує це, як страшний сон), депутат, накинувся на неї немов скажена собака, його очі від люті загорілися та налилися кров’ю. Такого стану людини, жінка ще не бачила ніколи у житті. Впавши від удару у клумбу, жінка почала кликати на допомогу, її несамовитий крик ще дужче розізлив нападника і він почав її душити. На несамовитий зов про допомогу, кинулися  звідусіль. Невістка із сином вибігла із хати, сусіди із свого двору. Побачивши, що його помітили свідки, які про все це зможуть підтвердити у суді, чоловік  хутко вибіг із двору, сів на свій велосипед та втік.

Після цього, жінка викликала міліцію, дільничний вислухав її і запропонував до ранку подумати про те, чи варто їй писати на сусіда заяву.

Вислухавши Віру Руденко я відразу повезла її до Гадяцького райвідділу. На порозі стояв начальник міліції разом із своїми підлеглими, підійшовши до нього, я звісно в емоціях почала кричати і вимагати покарати Олександра Беруса за його поведінку. Про цей випадок, начальник міліції  чемно пояснив, що йому ще не доповіли, тай  по його поведінці було видно, що чує він про це вперше. Уважно вислухавши нас, пан Гузій наказав своєму заступнику швидко розібратися із даного приводу і прийняти у постраждалої заяву. Доки писали заяву, я вирішила терміново домовитися із районним судмедекспертом документально зафіксувати ознаки побиття, але виявилося, що працівник лікарні на курсах і зможе зробити це лише через тиждень. Недовго думаючи я зателефонувала до Лохвицького судмедексперта і відправила жінку до нього.

Перенісши стресову ситуацію, наступного дня, жінку із серцевим нападом забрали до лікарні. Сам же порушник закону ходить на волі, і переконує працівників міліції, що такого випадку не пригадує.

До цього випадку хочу додати ще декілька історій про які говорять у місті, але офіційно, нажаль, немає ніякого підтвердження.   

Перша історія про яку нам розповів заступник начальника міліції, але ми за його проханням називати його імені не будемо . Декілька років тому, заступник їхав із якогось села і побачив, що якісь дві особи не у тверезому стані впали із мотоцикла і повзають у багнюці. Впізнати їх було дуже важко, та коли придивився - побачив, що це (на той час) редактор газети «Моє місто» Олександр Берус та якась молода дівчина. Працівник міліції, який мав у своєму автомобілеві фотоапарат та відеокамеру,  зробив вигляд, що не помітив їх і поїхав далі. Через певний час один із працівників міліції потрапляє у аварію на яку приїжджає Олександр Берус, фотографує,  і починає повчати правоохоронців, як потрібно себе поводити за кермом.  Звісно тут не праві ні перші ні другі, але в даній ситуації Берусові повинно було б стати соромно перед присутнім заступником на тій аварії – та не стало.  

Друга історія. Розповідає продавець газет. Незнайома дівчина сиділа на залізному маленькому парканові. Берус нібито щось образливе сказав їй, а вона грубо йому відповіла. Невдоволений такою різкою відмовкою, депутат підійшов до неї і сильно вдарив, та так вдарив, що дівчина ледь не зомліла.

Третя історія. Коли у нього не захотіла працювати в газеті одна журналістка  і перейшла працювати до іншої газети, Олександр Берус постійно тероризував її, погрожував та обіцяв її знищити. Літня жінка ночами плакала і не знала до кого звернутися та по цей день боїться попадатися йому на очі. 

Четверта  історія. Нещодавно його пасинок у нетверезому стані в барі «777» почав ображати дівчат та непристойно себе поводити. На зауваження власника закладу, який постійно намагається контролювати молодь, щоб не сталося ніякої біди - навмисно не реагував. Молодь попрохала власника бару відправити хлопця на до виховання до свого вітчима. На таке прохання власник закладу  звісно відреагував і виставив хлопця за двері, та доки він це робив, чого тільки не наслухалися  від молодика. Погрожував і причинити заклад і судами і газетою. Загалом, це потрібно було тільки бачити.

П’ята історія.  Не знаю, як навіть написати про це, щоб хоч не засудили читачі, що про таке дозволяємо собі писати. Ще раз прошу вибачення, але ви повинні знати хто наші депутати і, що від них можна очікувати. Це давнішня історія. Нібито ще змолоду Олександр примусив молоду, беззахисну дівчинку, стати перед ним на коліна і задовольнити його сексуальну потребу. Коли дівчина розплакавшись відмовилася, він   всунув в кожне вухо по сірнику та  пригрозив за одну секунду позбавити її слуху.

 Як ви гадаєте, це людина, чи тварина? І це лише ті історії про які я написала, а скільки ще таких  історій про які соромно писати?

P.S «Шановний депутат районної ради Олександр Берус, на сьогодні, ви працюєте директором страхової компанії, так от я вам раджу застрахувати свою дурну голову і неадекватну поведінку. Подайте на мене в суд за цей вислів і виграйте справу - я вам дозволяю, але так ображати одиноких жінок ви не маєте ніякого права. А ще й нещодавно здобули юридичну освіту і хотіли підти працювати в міліцію. Непоганий був би із вас міліціонер, не дай Бог, ще й начальник »                                                      Ірма Крат

Категорія: Основні статті | Додав: AdminoV (14.06.2010)
Переглядів: 500 | Коментарі: 9
Всього коментарів: 9
1  
щоб таке писати, треба бути впевненой на всі 100%.Чи не так?

2  
Цікаво. що про це думає сам пан Берус?

3  
Можливо і правда. Проте знадто різко. Не можна журналістові переступати через етичні норми своєї роботи. Адже журналіст - це в першу чергу викладач інформації, а не міліція, суд, детектив, юрист... Ірма написала правильно та чи змінить ця стаття життя одних на краще, а інших на гірше?!

4  
Ось тобі й на. Хіба ж журналістка винна, що депутат так себе поводить? Хіба не він повинен думати про етику? Вона написала праву. Хіба ви забули як він звалтував Наталку Белую? А я памятаю!

5  
Кожна людина згідно Конституції України має право на власну думку, чи не так? А взагалі я вважаю, що таких людей потрібно ізолювати від суспільства.

6  
Пані Оксано. Якби Вашу матір побили, а дитину зґвалтували.
То не й таке б написали!!!

7  
Як депутати так поводяться і влада не реагує, то про що можна далі казати?
Чи може "ПАН ЦИМБАЛ" газет не читає, чи може своїх захищає?
Він такий, він може. Впевнений Берусу нічого не буде, в нього грошей багато, він відкупиться.

8  
Та де в нього ті гроші! То все він смотриться так.

9  
Прошу за мене коментарів не писати, це не порядно із вашого боку. Попередній коментар прошу вважати не дійсним. Із повагою, Крат Ірма Миколаївна

Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]


Экспресс аудит  2010-2016 рік.