18 січня, до
редакції нашої газети зателефонувала ображена одним випадком жінка. Вона
пояснила, що до редакції прийти не може бо через хворобу лікарі були вимушені
ампутувати їй ноги. На сьогодні, жінка-інвалід перебуває на першій групі.
Невдоволена жінка
тим, що прочитала у одній із районних газет про те, як добре районна влада вітала
інвалідів. Як вона пояснює, уважили інвалідів лише тих, хто зміг прийти на
концерт до Училища Культури, … «а от ті хто дійсно інваліди, і не можуть ходити,
про тих забули. Майже кожного року до мне приходила працівник з соціального захисту
і приносила то баночку кільки то ще щось, а цього року навіть і словом не
обмовилися. Повірте, мені не потрібні ті консерви, просто дуже не приємно коли
пишуть у газеті, що інвалідів привітали, а я хочу сказати, що про нас забули, і
таких, як я, дуже багато».
Своє прізвище
жінка мені назвала, але оприлюднювати його не забажала, пояснила це тим, що не
хоче зайвих проблем із владою.
Тож, шановне
керівництво району, прийміть, будь-ласка, цю скаргу до уваги і зробіть певні
висновки. Ця жінка-інвалід, дійсно права на всі сто відсотків, таких як вона,
про яких ви дійсно, з невідомих для нас причин, не попіклувалися, не одна і не
дві людини, їх значно більше і забувати про них не варто, бо на відміну від
більшості, вони пережили велике горе.
